Ну ось сьогодні я перегорнула останню сторінку одного з останніх романів Чарльза Діккіінса «Наш спільний знайомий» . Зараз у мене ще свіжі і так яскраві враження від цього роману що важко дібрати слів, щоб висловити своє захоплення ним . Без сумніву можу сказти лише одне Діккенс, чим більше я знайомлюся з його романами, тим більше
Він підкорює мене, своїм стилем, повним и образами, тонким гумором і іронією.
Але для послідовності напевно спочатку варто трохи розповісти про саму історію.
Отже одного разу вночі на Темзі знаходять тіло молодого багатого спадкоємця Джона Гармона, все підтверджує вбивство. Батько цього молодого чоловіка ,був людиною багатою ,ськупою і злісною.. Він ще в дитинстві прогнав сина з дому і майже не згадував про нього, лише після смерті прочитавши заповіт старого стало відомо,что він все залишає своєму синові, але за умови що той одружуватися на дівчині, яку хлопець ніколи не бачила, і яку старик сам для нього вибрав . І ось хлопець повертався додому, отримати падок і був вбитий дорогою.
Дівчині, якою судилося стати вдовою, ще не ставши дружиною, і навіть не бачивши свого нареченого , все це здавалося просто поганим сном . Белла,була дівчиною розумною і красивою, вона виросла у великій і дружній,но дуже бідній сім'ї, і до своїх вісімнадцяти років ця бідність так їй набридла, що вона не мріяла в житті ні про що більше, ніж про багатство.
Белла була реалісткою і розуміла що їй обіцяє майбутнє заміжжя, і ось халепа, наречений надумав потонути, ну то хіба є на світі справедливість ? Та ще їй тепер потрібно носити це безглузде чорне плаття, по нареченому якого вона не бачила і скзати відверто бачити не бажала? (зізнаюся зі всією своєю черствістю і розрахунком Белла все ж моя улюблена героїня,она пряма і не лізе за словом в кишеню точно Скарлетт, до речі у них вся сімейка така).
По заповіту якщо син так і не з'явиться, то всі гроші переходять до двох старих слуг Старого, це були люди дуже прості і дуже добрі,хотя все життя Старий лише знущався з містера і місіс Боффін,та вони служили йому вірою і правдою і Господар все ж це оцінив....
Ось так приблизно починається історія головних героїв, але насправді у Діккнса є не менш важливі і не менш яскраві другорядні герої, всі вони разом сплітать той прекрасний візерунок роману "Наш спільний знайомий".
Одна моя знайома велика прихильниця Діккенса сказала мені ,що всю красу цього роману не запхнути ні в одну екранізацію, і я з готовністю погоджуюся з ней, роман величний , і були спроби його екранізації , і я хочу розповісти вам про на мою думку дуже непогану спробу ВВС. Вся сила цього фільму в неперевершено талановитих акторах, всі без винятку , вони втілювли персоназів Діккінса так наче справді були ними. Фільм безперечно дуже приємний і я дуже раджу його подивитися, але лише до того як ві прочитаєте книгу , бо інакше вам важко буде сприймати будь яку екранізацію цього твору.
