Для мене було справжнім подарунком а також відкриттям після 6 прочитаних романів Джейн Остін,відкрити для себе ще один написаний нею твір, а що саме головне закінчиний саме нею, без домішків іншого автора , що маю зізнатися дуже пошкодило книзі Остін Сандітону. Цей роман дописувала вже інша писменниця, і хоч як вона намагалася збарагти стиль, і мову самої Джейн у неї це не вийшло, занадто велика різниця є між тими сімдесятьма сторінками які ще встигла написати Остін, які так само захоплюють з першого речення, і сторінками написаними вже іншим автором , які наводять на читача нестерпну нудьгу.
І ось тому можливістю прочитати Леді Сюзен,що цілком і повністю вийшла з під пера Остьін я була дуже хадоволена.
С першу потрібно сказати що сам стиль книги бів незвачним для Остін це "роман у листах" , дуже часто таки стиль є надьто вузьким для розгортання сюжету, але Остенівський талант і фантазія показали себе тут якнай краще,
вона змогла зробити з декількох листів справжню інтригу і цікаву історію.
Сама Леді Сюзен дуже яскрава постать , і хоча інші герої теж яскраві , але леді Сюзен
виділяється дуже разюче на їх фоні .Вона безперечно дуже сильна особистість , і незвазаючи на те
що вона самовпевнена, егоїстична і лицемірна , вона все ж най сильніша по духу.
Мені надзвичайно імпонує така героїня, бо сама по собі це самостійна , абсолютно самостійно особа, яка може подолати сама всі свої невзгоди . Вона стійко ладна переносити усі удари долі, і що разу підійматися на ноги. Бо такі особистості відносяться до категорії людей яких невдачі лише підштовхують до бажаних цілей.
Говрячи про цілі у леді Сюзен таких конкретно не було, вона радше жила у своє задоволення ,
і використовувала для цього людей, мені навіть здається і шлюб у який вона вствупила ,був лише її примхою і дним з тимчасових задоволень, хоча тут і сама автор не знала що він приніз героїні.
Та мені здалось що шлюб був потрібен лише для азарту, але ще ц тому що леді боялась самотності.
Це один з недоліків сильних постатей ,вони завжди самотні....
Дочитавши до кінця я щиро пораділа за Леді Сюзен і разом з автором побажала їй щастя !
Щодо інших героів мене порадував мистер де Курсі своєю наівністю, я щиро його жаліла але всеж
хіба можна було бути таким йолопом його наівність навіть викликає жаль!
І ще місс Мейверінг бідна дівчинка стільки грошей потратила на плаття, щоб жаполучити нареченого , і все марно! друга виявилась і досвіченішою у флірті і спритнішою у заміжжі !
