Дивно, але саме сьогодні мені випадково захотілося зазирнути на свій старий блоґ.
Почала його гортати і помітила, що саме 27 червня 2007 року я опублікувала свій перший пост тут.
16 років....
Стільки змінилося за цей час.
Я змінилася.
Змінилося моє життя.
Я кажу про зміни, а маю на увазі війну та страх навколо мене.
Але, якщо гортати мої старі пости, то переконуюся, що вподобання в мене залишилися старими.
Я досі люблю затишні фільми, люблю книги, хоч тепер здебільшого фентезі, люблю всі ті теплі
дрібнички, яких зараз потребую найбільше.
Читаю старі пости у блозі і розумію, що змогла створити затишний куточок, як я і мріяла, коли починала писати тут. Бачу, що багато хто з вас досі читають мої старі пости. Мені дуже приємно, що він досі вам цікавий.
Ще не знаю. чи зможу я знову повноцінно повернутися сюди, але мені приємно бути на цій сторінці, читати цей блог, згадувати, якими були ті роки.
Спробуйте шукати затишок для себе, навіть коли це зробити важко.
Нехай вам у цьому допомагають якісь маленькі та милі речі.
Дякую всім читачам, які ці 16 років були зі мною, і читали цей блоґ.
Бережіть себе!
Все буде Україна!
Немає коментарів:
Дописати коментар