Джейн Ейр

Я пам'ятаю як багато років тому вперше крадькома від мами , взяла до рук книгу Шарлотти Бронте. Тогді вперше я встигла прочитати всього 5 сторінок, але згадую як вперше у мене текли сльози , коли я читала про знущання які терпіла покірно Джейн від свого двохрідного брата. Того першого разу довелося швидко ховати книгу на місце, коли я почула кроки мами, бо ще тоді була переконана що ця книга ще не для мене. Як же смішно зараз про це згадувати!!!
Того вечора я ніяк не могла забути прочитаного, і мені страшенно кортіло дізнатися ,що ж трапилось з тією дівчинкою, і тому того вечора я  почала розпитувату маму про цю книгу і почула історію, яка так мене захопила що яи неодмінно вирішила прочитати книгу.
Сліз було багато...  спочатку жаліла Джейн з її бід у школі, а потім  вже були сьози радості.
Я прочитала книгу за декілька днів, це було перше знайомство з Великою Літературою,
і хоча тепер я прочитала вже багато прекрасних шедеврів , але історія Джейн Ейр 
так і залишається для мене най улюбленішою.
Ця книга пережила багато екранізацій, але найкращою і найповнішою з них
все таки залишається мінісеріал з Тімоті Далтоном і Зілою Кларк в горовних ролях.
Кажуть, що успіх саме цього серіалу  завдячує особливому відчуттю, духовних переживань героїв,
 яке так вдало передали актори, що "практично створені для цих ролей"

Джейн у виконанні Зіли підкорила своєю відкритістю і спокоєм , гостро чуттєва до чужого болю, але не 
спроможна поступитися своїми  принципами, навіть заради кохання, вона чимось нагадувала саму Шарлотту

В свою чергу Тімоті  неймовірно чітко передав  такий яскравий момент в книзі,
як чисто жіноче розуміння авторки поводження чоловіка в подібній ситуаціі.
Далтон просто захоплює увагу тим як змінюється його настрій ,показуючи ті глибокі переживання як випали на долю героя.