Я вражаюся скільки часу пройшло з тих пір, як Шекспір написав свою п'єси, а вони і зараз такі актуальні, і своєчасні. А все тому що говорив він про вічне .
Зараз, тільки що, я закінчила дивитися «Багато галасу даремно» з тієї ж серії усучасненого Шекспіра, і мені дуже сподобалося, звичайно, цей фільм був менш смішним чим Приборкання норовистою, але цей був глибший, і змусив задуматися.
Дійсно, ми можемо прикривати свої низькі вчинки, або свій біль і образу словом Любов, але хіба це говорить про те що ми дійсно любимо ? Ні !
Можна кричати про свою любов, присягатися, і жертвувати, але в один прекрасний момент виявиться,что ця любов нічого не коштує, раз її може зруйнувати,чьясь брехня, і недовіра, а в кінці стане видно, що було лише багато галасу даремно!
Завершу сонетом Шеспіра тим самим 116-м , який так вдало додали у фільм
Не буду я чинити перешкоди
Єднанню двох сердець. То не любов,
Що розцвіта залежно від нагоди
І на віддаленні згасає знов.
Любов — над бурі зведений маяк,
Що кораблям шле промені надії,
Це — зірка провідна, яку моряк
Благословляє в навісній стихії.
Любов — не блазень у руках часу,
Що тне серпом своїм троянди свіжі —
І щік, і уст незайману красу.
Той серп любові справжньої не ріже.
Як це брехня— я віршів не писав,
І ще ніхто на світі не кохав.
Шекспір мав рацію !
2 коментарі:
Цікаво. Дуже сильний блог в плані заповнення і стилістики. Молодець. Продовжуй в тому ж дусі ;-)
p.s.
Вдвічі приємніше, що цей блог веде людина, з якою, якщо мені не зраджує пам"ять, ми вчились в одній школі :-)
p.s.s.
Шекспір дійсно мав рацію ;-)
Привіт,
хочу подякувати за твою увагу до мого блогу, пишу я тут не часто бо часу якось немає, але стараюся не залишати його без уваги. Приємно що його читають .
Щодо того що ми вчилися в одній школі,швидше за все ти мене з кимось переплутав напевно ;) але то не має великого значення .
Дописати коментар