Я майже не читаю українських і російських сучасних авторів, віддаю перевагу класикам і частенько зарубіжним. Але Часодії буквально переслідували мене по-всюди, куди б я не зайшла ,усюди або читають, або обговорюють цю книгу, тому я не змогла залишитися осторонь і купила собі один екземпляр . На початку книга досить сіра і буденна, багато хто говорив, що їх затягло в історію мало не з перших сторінок, мене ж книга впускала. Сірі школа, і квартира з кішками,то таке буденне і не казкове, та і сама героїня не викликала цікавості спочатку . Історія більш цікавішою стає коли Василина потрапляє в будинок до свого батька, але і тут я не змогла відчути атмосферу історії, опис був досить простим, і не давав можливості зануриться в історію.
Так було десь до 5 розділу, а далі історія наче красива троянда розпустилася,і з кожною новою пелюсткою історія прикрашалася все більше.
Часодійний світ - Ефлара, можливо не зовсім ідеально прописаний, але дуже красивий, і я часом дійсно відчувала себе там, в замку Черновод, і на дереві в Будиночку,в країні фей, але проте Ефрала не змогла для мене затьмарити по красі Чорнильний світ, або казковий світ Відчайдуха – з книг Корнелії Функе (вона так і залишається для мене кращою казкаркою )
Скажу два слова про героїв, мені сподобалися всі потроху, правда, часом Василина була трохи дурненькою, але все ж ,вона чудова дівчинка . Більш за всіх, яскравіше і сучасніше виглядає Феш, я напевно як і багато,судячи з відгуків, сподіваюся на продовження історії Василини і Феша, і упевнена що автор не впустить такий шанс розвинути їх стосунки в продовжені "Часове Серце", а в тому ,що я його читатиму я не сумніваюся .
Немає коментарів:
Дописати коментар