Доброго весняного ранку усім!
А ранок сьогодні і справді майже весняний, ясне сонецко так весело розливає проміння, а вітерець хоча і є, але він свіжий і солодкий . з самого ранку настій гарний ,дихають так вільно груди. Ось вдихнеш це свіже повітря і справді віриш що надворі нарешті молода весна.
Здається ,що прокидається поступово не тільки природа але й українське тв. Вчора я почула досить цікаву новину , здається наш глядач нарешті стомився бачити насильсто , жорстокість і розпусту на своїх
телеекранах і хоче кращого і цікавішого продуку , ну що ж я можу додати лише одне : Нарешті ! Прокинулися!
Не знаю як ви а я останнім часом не дивлюсь телевізор взагалі, причина проста , там нічого не
показують, чи пак ні показують, але те що вони показують просто не можливо дивитися.
Інколи просто сидиш і цокаєш з каналу на канал і нічого, всі на одне лице.
спершу я ще вірила що омжна щось змінити , відвідувала форуми різних українських телеканалів
і просила хоча б раз на тиждень зміними сітку мовлення так щоб було більше культурних
програм, вистави, симфонічні концерти і найголовніше якісне кіно.
Мої спроби виявилися марними адже всюди я була наче біла ворона , не зрозуміло мені це, кругом кричать про жорстокість на тв, а мсамі на тих же форумах замовляють ті самі бойовики...
Мені часто говорять на форумі що саме така продукція є рейтинговою , маю сказати я вірила аж пока не дізналася про російський телеканал Культура, він має мистецько- пізнавальній а також освітній напрямок, кожна його програма
збагачує гладача знанями , здавалобся такий канал не атиме великого попиту у сачаснома тв-просторі, а сталося все навпаки "Культура" довела що коли робиш справу якісно то вона не може не дати результату. Хотілося б ще додати що на цьому телеканал транслюються прерасні розкішні еранізації ВВС, а ВВС як відомо одна з найпотужніших студій у Британії. Їйні фільми це бренд якості , принаймі для мене. І на телеканалі Культура дуже часто відбуваються прем"єри, найкращих британських і не тільки фільмів.
Я шкодую що цей телеканал не транслюється у нас , хоча в нсас теж є телеканал Культура, він не такий потужний як російський, зразу можна сказати що грошей багато на нього не йде , хоча і він це вже великий прорив для нас, шкода тільки що він не всеукраїнський.
Та не все так погано і у нас виявляється бувають винятки. Зовсім не давно телеканал Тоніс приємно здивував мене показом серіалу Гордість і Упереджені ВВС, і зразу за ним , правда чомусь у нічному ефірі (?!!!!!!!!!) показали Холодний Дім по роману Ч. Діккінса ВВС, і ось знову подарунок ,
і знову розкішна екранізація Діккінса
"Великі Сподивання"
Мелодрама 1998 Режисер: Джуліан Джарролд У ролях: Іоен Граффудд, Шарлотта Ремплінг, Джастін Уодделл, Лора Ейкман
Вони познайомилися, коли їм було по 10 років. Вона - спадкоємиця великого статку, він - хлопчисько з бідної родини, який так полюбив малювати, що згодом стане художником. У дитинстві вони закохалися одне в одного. А Через багато років зустрілись знов. Він розуміє, що не може без неї. Але у неї вже зовсім інше життя. Життя, в якому усе менше місця для нього...
Час ефіру : субота 29 березня о 17:00 і в неділю о 17:00
Це попередня робота Джуліана Джарролда, наступною є "Дружини і Доньки" знаменита екранізація роману Елізабет Гаскелл.
Отож сьогодні можна сміло вмикати телевізор і насолодджуватися гарним кіном, маю лише надію що для Тоніса це стане доброю традицією, бо вони почали відроджувати українське якісне тедлебачення
Для тих хто любить читати у мене теж приємна новина ,я знайшла український переклад книги Ч.Діккінса , отож приємного перегляду і читання
http://www.ae-lib.org.ua/texts/dickens__great_expectations__ua.htm
Цього року весна нас не радує раннім сонечком і тепленькими днями. Надворі похмуро і сиро, холодосм так і проймає, тому дуже часто хочеться просто загорнутися в щось тепленьке і просто посидіти вдома, а від себе ще пожу додати що цю одноманітність краще всього може побороти пригодницький роман.
Сама я самее так і зробила, н час я відклала свою улюблену класику і вирішила почитати щось жвавіше і пригодницьке , таким для мене стали книги Філіпа Пулмана.
Вперше я почила про цього автора коли почали говорити про Темні Початки , Золотий Компас....
До фентезі я байдужа тому не звернула уваги на цього автора а виявилось дарма.
У нього є ще багато цікавих книг і зокрема серія про Саллі Локхарт.
Мене особливо зацікавили ці книги бо жанр доволі закручений це такі собі історико- авантюрно - детективно -пригодницькі романи, щось схоже на Шерлока Холмса.
Сюжет доволі динамічний і цікавий так , що коли ти читаєш пто не помітно як плине час , це якраз у пригоді в такі
одноманітні дні.
Пробач Мій Нотатничку, що так надовго тебе покидаю , насправді просто несила було заходити сюди у похмурі дні , коли думки абсолютно нудні і нецікаві
Декілька днів прималася похмура погода, і хоча інколи були ясні погожі ранки та насправді весь минулий тиждень був похмурим, вологим і холодним. в такі дні майже нічого просто не має сил робити, відчувається втома, і нецікавість до усього навколо. Я намагалась хоч якось урізноманітнити свої будні, та загалом у мене нічого путнього не виходило .Більшу частинуу часу звичайно забирало читання , і до того ж сюжет був дуже схожим на моє становище .Героїня теж страздала від самотності і одноманітності у стінах дівочого пансіону, де вона була вчителькою.Саме імя героїня - Люсі Сноу, є таким же холоднім і нецікавим я к її становище. Але мене у книзі привабив стиль написання я маю враження ( а якщо додати ще й похмурість ,нудьгу і довжину минулого тижня то було майже схоже) що я і є тією Люсі і саме на моїх спостережливих очах розгортаються досить цікаві події.
Насправді в книзі мене зацікавила не так Люсі як молода прекрасна дівчинка Поліна, шкода тільки ,що після яскравої появи напочатку книги вона зникає і з"являєть лише всередині історії, але маю сказати саме вчасно. Бо з її яскравістю веселим і чутливим характером, історія яка вже починала тьмяніти і ставоти нудною, сама по собі стає барвистою іі цікавою. Чим там справа кінчиться побачимо згодом , я лише сподіваюсь що не буде дуже банально.
Цього року весна дещо похмура і дощова. Навіть зараз коли я дивлюсь крізь вікно то сонце хоча воно і світить, але якось блідно, так ніби пробиває собі шлях з великими зусиллями.
А поза тим це чудовий ранок бо я чую як цвірінькають пташки , так весело і безтурботно, а
це означає що насправді прийшла весна. Два дні поспіль все кругом було вкрите густими хмарами і падав хородний , неприємній дощ, та цього ранку легенький вітерець спромігся трохи розвіяти хмари і залишив лигеньке марево на небі. Зараз цей молодий веселий вітерець легенько колихає тюлі на моєму вікні , і його бадьора свіжість піднімає мій настрій.
Зовсім недавно я завершила читати книгу Шерлі Шарлотти Бронте. Мене вразило те як Шарлотта вправно змінила стиль написання цієї книги , і як легко розповідала свою історію свідками якої разом з автором була і я. це була ніби мандрівка з Шарлоттою в якій ми спостерігали як розгортається історія .
Після закінчення Шерлі я одразу ж взялаля за інший її роман "Містечко". І тут подачила вже знову завсім інший стиль але схожий тепер на Джейн Ейр. Це розповідь молодої дівчини Люсі Сноу, про її життя, але паралельно ми бачимо як на очах Люсі розгортаються і інші історії ,свідком яких вона стає ,а разом з нею і читач. Отже книга хоч і товста але дуже цікава.
