The Host - додатковий розділ!

Нещодавно стало відомо ,що книга Стефені Маєр "The Host" вийде у м"якій обкладинці, і в цьому виданні містиметься додатковий розділ, який ще не видавався. Якщо ви ще не читали самої книги ,то я коротко розповінм про що вона : Земля — в небезпеці! Наше місце скоро займуть Душі — позбавлені тіл прибульці, що витісняють з людських тіл розум і що заміщають його розумом власним. Велика частина людства вже загинула. Ті, що вижили ховаються в жалюгідній спробі відтягнути неминуче. Тепер Душа намагається захопити тіло юної Мелані. Проте відбувається несподіване: Мелані і її Душа

вимушені співіснувати в одному тілі. Гості належало вислідити і видати землян-повстанців, з якими пов'язана Мелані, але вона допомагає своїй носійці. Людство скоро виявиться в рабстві у безсмертних господарів? Так станеться, якщо дівчина, що стоїть між світом завойовників і світом людей, не зробить неможливе!

Це одна з тих книг , які ви читаючи не помічаєте ані часу ані простору, допоки не закриєте останню сторінку, скоро вона вийде друком українською, ну а поки завдяки The Wall Street Journal маємо змогу прочитати уривочок з додаткового розділу

I’m all alone.

It’s dark. I can’t remember where I am … or why I’m here. It’s wrong that I’m alone. Where is Wanda? I can’t see to look for her. I can’t remember how to call for her. It’s silent. I can’t feel her. I can’t feel our body. Panic starts to set in as I wait for her voice. For her to say my name. To tell me where we are. To open my eyes so we can see. I need to hear her voice — my voice, in my softest tone, my gentlest inflection.

I wait, but there is nothing. Just me and the dark.

The panic gets worse as I try to remember. Did she shut me out again? That happened once, I know, but I don’t remember it. I don’t think it was like this, panicking in the dark. It was just nothing then.

And I don’t think Wanda would do that. Because we love each other. I remember we said that. Just before …something. I try to dredge up the memory.

We were saying we loved each other.… We were saying …

Good-bye.