Ось уже три дні я знаходжусь під впливом перегляду фільму Енн з Зелених Дахів.
Я знову поринула у той неймовірно прекрасний, елегантній світ Евонлі.
Мені зараз здається що я знову повернулась додому , де завжди привітно відкриті двері і на вернді сидить Марілла. А поруч буяє яскравими барвами природа, і вона така длизька і рідна . Дивлячись це чудове кіно, починаєш ніби відчувати , запах свіжих полів, і яблуневий світ пишається своєю красою.
Вкотре ня насолоджуюсь грою Меган, бо на мою думку саме тут вона змогла показати свій чудовий талант.
А ще я вперше задумалася над тим що у цьому фільмі показано , що за якими амбіціями мі б не гналися, час здатен все змінити, ми виростаємо. змінюємось і мрії у нас зараз не ті що колись, в них менше фантазій, але воні не менш прекрасні!
Немає коментарів:
Дописати коментар