У 1950 році світ побачила перша книга з семи історій Клайва С Льюїса. Майже одразу після появи книга стала поплярною історією для усіх дітей. І справді у чотирьох діток , яким судилось відкири і врітувати , далеку не звичну країну Нарнію, закохались усі. Пітеру , Сюзан, Едварду і маленькій Люсі, довелось пройти багато перешкод щоб здолати Білу Чаклунку і допомогти звільнити народ Нарнії а згідно з пророцтвом стати її правителями... Слідам за Енн Хетевей тепер черга Джеймса МакАвоя показати себе у казковій історії. Він чудово впорався з роллю фавна з чудернацькими вушками , до тогож від пояса видно доє кінських ніг, на яких він цудернацьоко пересувався. Фавн персонаж хоч і другорядний та все ж дуже важливий , адже стає спонукою до дій героїв.
Чудовий тандем Джеймсу, склала його маленька партнерка у ролі Люсі, ця дівчинка підкорила мене своєю щирістю , і зворушливістю .
Вчора видався похмурий і , дещо сумний день з самого ранку, не дивина такиі ранки в осінню пору, можливо саме вони так затемнюють красу осені . Але потім у мене був вже зовсім чудовий день за переглядом серіалу Гордість і Упередження про який я чула вже стільки що просто несила було дочекатись коли ж я його перегляну, і можу сказати він мене зовсінм не розчарував а радше навпаки я досі перебуваю у захопленні.
Почну із самого початку, стилізація серіалу Прекрасна . Я в повному захваті від краси, яка показана навколо у всьому видно елегантність і благородство, і в цьому звичайно я бачу тепер який великий мінус є у фільмі, якщо його порівняти з серіалом. Навіть трапеза, кімнати все показує хай не розкіш, але задовільний достаток, а від фасадів будинків особливо Розінгса я в захваті чого варті лише акуратно підстрижені кущі та ще упереміш з квітучими кущами. Це справжня краса.
Тепер перейдемо до героїв, Ліззі незрівнянна, вона елегантна і розумна, освідчена і розсудлива, звичайно ставити її після цього у порівняння з Кірою Найтлі смішно. Теж можна сказати і про містера Дарсі, це дійсно роль Коліна, тому що зіграв він просто чудово. Жалію тільки що в сценарії було випущено декілька реплік які є у фільмі, а саме коли сестра містера Бінглі запрошує Ліззі пройтися по кімнаті, а потім пропонує Дарсі приєднається до них у нього там класна репліка є, а її на жаль лише частково показали в серіалі.
Також є ще одне, сцена визнання Дарсі любові до Ліззі мені здалася трохи стертою . по-перше коли він сказав їй що любить її я не побачила в її очах здивування, вона залишилася спокійною, також і він коли почув її відмову і звинувачення не було видно ні приниження, ні здивування, на її слова, що у свою чергу як по мені дуже красиво було показано у фільмі, як не дивно! Я тепер взагалі вважаю, що у фільмі це одна з сильних сцен! Там я бачила, що Дарсі дійсно любить, і йому ой як не легко було сказати це «Люблю!» і коли він отримав відмову, то було видно, що він принижений, але не настільки щоб відчути над ним верх, а саме настільки щоб побачити щирість його любові і пошкодувати про гіркі звинувачення. А тут він залишався холодним і стриманим, що не читай я книги, впритул би не подумала, що він любить. А в останньому, Колін незрівнянний, мій улюблений момент першої частини, коли він дивиться у вікно і бачить, як Ліззі бавиться з собакою, це було такий романтично! Тепер перейдемо до інших героїв. Почну з містера Беннета, оскільки він мій улюблений герой в книзі,тут є плюси і мінуси .
Плюси в його елегантності і умінням тримати себе, справжній джентльмен ! такого звичайно ж не уявиш собі зі свинями, яким ми бачили його у фільмі, але є також і мінус його репліки також стримані як і вигляд, вони не такі смішні і не так витончені як у фільмі, окрім однієї коли він забирав Лідію від піаніно, ось там я сміялася, а в іншому, з репліками до дружини, які сильно чомусь тут порізали він був блідим, і в цьому сенсі я залишилася вірна своєму улюбленому Доналду Сазерленду, він справився з роллю куди вдаліше, йому просто стиль підібрали жахливий. Г і У 2005
І ще в плані того що в серіалі я не побачила любові містера Бенетта до молодших дочок, він чомусь постійне і навіть на людях обзиває дочок дурними, та вони такими і були, але мені здалося це жорстоко, а у фільмі ми бачимо що містер Беннет, хоч і вважав Киті і Лідію дурним але любив їх.
Місіс Беннет Прекрасна, я навіть не можу вам сказати яка мені більше сподобалася у фільмі або серіалі. хоча ні в серіалі звичайно ! те як вона починає кожного разу плакати це неповторно, вона затьмарила свого чоловіка повністю. А коли бути точнішою то обі місіс Беннет доповнюють одна одну.
Містер Коллінз, нарешті я бачу прекрасного містера Коллінза ось ідеально зіграно! Він такий яким я його бачила блазень –блазнем ! Правда він старий і страшний Господи так шкода Шарлоту, вона там говорила про шлюбну ніч мене аж перекрутило як уявила що вона і це «диво» разом вночі... шкода її до сліз . Мені так сподобалося коли Ліззі приїхала до неї у тієї аж сльози стояли бідна, дійсно жити з таким чудовиськом!
Дівчатка чарівні правда вони виглядають старшими за свій вік.
А містер Уїкхем, спочатку мені здався не красивим але коли він говорить його обличчя перетворюється і він стає симпатичним, скажу навіть що цей персонаж тут мені навіть сподобався, він розумний і привабливий не дивно що Ліззі йому симпатизує.
Ще треба сказати про леді де Бург, ви знаєте мені вона тут здалася якоюсь матроною з грошима, і навіть дивно що її всі бояться, я тут також віддаю перевагу образу з фільму величній і могутній леді де Бург, яку дійсно варто було бояться. Поїздка в Пемберлі була найчудовішим видовищем, яка краса, яка розкіш! Сам будинок, сад, всі угіддя я була зачарована і найголовніше це було так красиво і уважно показано, сама краса маєтку, що я можу зрозуміти Ліззі за її захоплення цими землями.
Попри дрібниці я від серіалу в захваті , це безперечно фільм який хочеться дивитися знову і знову.
Сьогодні я можу зізнатися що дуже переживала як сприйму цей фільм, чи сподобається він мені, але коли вчора я його переглянула то ще потім якийсь час просто сиділа і осмислювала історию життя Джейн.... і вона мене вразила.
Перш за все стилізація фільму дуже нагадує "Гордісті і Упередження" , не берусь судити чи правильно був показаний побут і чи відповідає він дійсності, бо насправді історія від цього не залежала. Важливим віявилося те що Остін не могла не написати свого знаменитого роману Г і У а також інших, бо навколо неї жили просто живі прототипи її героїв , вони були такі яскраві і цікаві , що просто треба було встигати записувати . Без сумніву можу сказати що я хоч трохи ,але все ж привідкрила для себе характер Джейн, принаймі я сподіваюся на це бо посправжньому судити зараз не можу спираючись лише на хоча і біографічну але все ж версію... та насправді так хочеться вірити що вона хоч трохи схожа. Для мене Джейн видалась відкритою повною життя людиною, вона аж ніяк не могла вписуватись у ті вузькі рамки правил і обов"язків , які на той час були у суспільстві. Вона була веселою і романтичною дівчиною, як і кожна прагнула кохання і була відкрито йому. Але в той же час вона була дуже освідченою, і розумною, висловити свою думк у при всіх відкрито не було для неї чимось не звичним , хоча й приводило до того що всі здивовано дивились на неї. Для самої Джейн яка любила свої творчість і відстоювала її ,було просто сидіти і слухати думки про те что письменнитво ,а особливо коли автор жінка, то є пуста трата часу і паперу, вона не лише не погоджувалась але й відстоювала це право писати. Кохання безперечно збагатило її світ , і хочеться сподіватися що воно так і залишилось в її серці до кінця, бо як інакше можна пояснити ті неймовірної сили почуття які вона описує у своїх романах.
Мені преба сказати дуже сподобалось як показано образ Тома Лефроя , колись я все гадала в якому образі з героїв книг Остін можна його впізнати, та тепер я в певнена що будь яку з її книг не візьми усюди знайдеш його бо Том це: агартність і потяг до життя Віккхема, гордість і розум Дарсі, романтичність і начитаність Едмунда, веселість і безтурботність Тілні , і нарешті вміння кохати чекати і сподіватися як у капітана Вентворта. Цей счинтез разом взятий приводить до чудової суміші , до чудової людини . Трохи хочеться сказати про улюблені момнт в фільмі, їх є достатнь багато. Мені сподаболися сцені на балу, ці розмови і суперечки такиі схожі на Ліззі і містера Дарсі.
У фільмі згадується Генрі Філдінга "Історія найди Тома Джонса" я зараз читаю цю книгу ( згодом быльше розповым про неї) і можу сказати що попри те що у фільмі Джей засудила її, та все ж книга їй сподобалась і я маю певну думку що насправді вона мала великий вплив на Джейн, і виробила її стиль А особливо те що Том бачачи потенціал Джейн у літературі намагався направити і показати їй різноманіття, з чого маю надію поступово і виробився її власний стиль, на який певною мірою вплинув Том.
Сподобалось те що в фільмі багато чудових веселих моментів , він не депресивний , а навпаки , романтичний, теплий , так просто розповідається історія нещасливого кохання, і в той же час в кінці ми бачимо що щастя у кохання може бути різним . Останні кадри мене причарували , бо показано що кохання живе навіть коли минули роки , і слова вже не потрібні бо вони пусті ними нічого не скажеш, ясніше говорять поглади . А Джейн говорила про своє кохання через свої книги, у кожній зізнаючись Томові в любові маю надію він їх читав і розумів.
Вчора я виявила що навіть звичайнісінький осінній вечір, звичайнісінького осіннього дня, може стати особливим, а зробив його таким особливим дуже гарний добрий фільм.
Ця історія спочаску самого була казковою, на багатій родині ось уже кулька століть лежало прокляття ,усі новонароджені дівчатка мали вади вушка поросяти і п"ятачок замість носа. Так склалось що до Пенелопи у родні народжувалися тільки хлопчики і тому весь тягар прокляття впав саме на неї. Казали що його можна зняти коли хтось закохається у дівчинку саме такою якою вона є... Але в кінцевому результаті стало ясно что Пенелопа сама змогла допомогти собі, бо важливіше виявилося ,щоб саме вона полюбила себе такою, і Пенелопа справді зрозуміла що її потворність аж ніяк не применшує її краси в душі. Треба сказати Крістіна Річчі зіграла просто чудово у цьому фільмі , я власне вперше бачу цю актрису у такій добрій легкій казці.
А я особисто з задоволенням дивилася на Джеймса МакАвоя , він на мою думку прекрасно впорався, хоча здається не зміг до кінця показати образ адже там більше уваги приділяється героїні ніж йому. Мій улюблений момент коли Макс грає на піаніно, мелодія неперевершена. Шкода також що спільний сцен героїв надто мало вони лише в кінці, але тут напевно у цьому і задум, адже героїня повинна сама себе звільнити. У всьому іншому фільм гарний і добрий , його хочеться переглянути ще раз!
Мої друзі які знаюють мене достатньо довго , щоб знати добре мій характер, знають що я непосидюча. Це доволі дивно адже я консервативна по своїй натурі, але в той же час я люблю все нове і цікаве. І саме ця риса мого такого колоритного характеру, напевно і спонукала мене сьогодні з самого ранку раптом змініти вигляд мого щоденника. Я вирішила що коли проводжу тут так багато часу то мені має бути приємно з ним працювати от і змінила , сподіваюся що і вам нові зміни припадуть до душі .
Почати щось нове теж тілосяб з улюбленого, я так подумала що саме зараз актуально відео до такого бажаного мною перглянути фільму.
Мені захотілось показати ще одне чудове відео на тему цього фільму, думаю буде доречно зараз якраз перед прем"єрою у Росії .Я поки що ніяк не можу з"ясувати коли ж саме можна чекати показу цього кііно в Україні. Я сподіваюсь що показ таки буде неодмінно. Ну а поки що...
Я маю маю приємну новину скоро у мене все таки буде можливість поділитися враженнями про фільм Becoming Jane. На разі мені стало відомо що він буде у Росії 11 листопада.У нас не віідомо коли відбудеться прим"єра.
Перш ніж писати про цей фільм я прочитала багато рецензій інших, що ж про нього говорять,односзначно всі кажуть одне теж і я переконалась що і похвали можуть стати банальностями і не передати захвату, отож я вірішила по своєму написати про нього.
Віднесені вітром вийшли на екран в далекому 1939 році. Це була велика постановка великого роману тому і розмах був великим, на головні ролі взяли найкращих і найяскравіших зірок екрану Вівєн Лі і Кларка Гейбла.
Вибір став золотим майже образу після виходу фільму, особливо для Гейбла, він став неймовірно популярним, на його фоні Вівєн дещо ховалась , хоча саме її удостоїли премії Оскар.
Кажуть на знімальному майданчику Кларк і Вівєн часто сперичалися зйомки проходили важко, але як бачимо результат перевершив все очікуване, у їхнє кохання на екрані повірили мільйони глядачів , і до сьогодні пара Вівєн і Кларка не меркне ,вони залишаються еталоном .
Для мене вони найпрекрасніші, я захоплююсь тим перевтіленням яке акторі здійснили на екрані, воно дійсно неперевершене. Я не приховою що я захоплена Кларком Гейблом у цій ролі, він для мене нійкращий з усіх!
Особливу увагу заслуговують костюми героїв , непереворшено гарні вбрання, особливо приділили увагу сукням Скарлетт
, такого розкоші і краси я не бачила більше ні в одномі фільмі, за вісь фільм Вівєн поміняла кілька суконь і всі вони були просто неперевершено гарними і дуже личили їй.
Гордість і Упередження : Справжня Остенівська натура- Романтик в серці, але я завжди з холодною головою дивлюсь на мелодрами Жвава, розумна, і незалежна. Такі люди розважаються власними недоліками і не переносять недоліків інших. Вони формують сусспільство сьогодні , і мріють про час де хопці були джентельменами а дівчатка леді. Не впевнена що саме ця характеристика підходить моєму характеру, але у ній щось є, можливо і справді роман Г і У більш за все підходить мені, це один з улюблених мною романів , я справді більш цікавлюсь цією історією.
2007 став багатим роком на екранізації книг Джейн Остін, звичайнож цим подарунком варто завдячувати британській телекомпанії BBC, одній з наймогутніших компаній з виробництва історичних фільмів. BBC славляться маштабною екранізацією Гордості і Упередження 1995 року, цей міні-серіал отримав купу нагород, і досі вважається кращою адаптацієї книги Джейн Остін ( більше я розповім згодом окремо коли перегляну фільм) Щоб також порадувати прихильників , скажу що на початок 2008 BBC готує подарунок міні-серіал Почуття і Чуттєвість, від тих же авторів Гордості і Упередження, отож нас чекає безперечно видовище варте уваги Але то справи майбутнього про них ще поговоримо, а сьогодні про Нортенгерське Аббацтво, прем"єру цього року! я не дарма вибрала саме його бо мені тепер більше цікаво дізнатись про мою героїню більше, отож після тривалої перерви ще раз прочитати книгу, а заодно і трохи розповісти про фільм. Сьогодні я викладу трейллер і кільки перших частин відео Трейллер
Cьогодні безперечно вдалий день, я знову завітала на відео-сайт і побачила что з"явились подальші уривки до Becoming Jane ,вони показують подальшу історію Тома і Джейн , сподіваюсь вам сподобається.
Насолоджуйтесь!
7. Перше читання раптово входить Том.
8. Перша суперечка!
9. Дисскусія
10. Бокс у Левертоні... Ой!
11. Том і Джейн збираються втекти , Джейн знаходить листа .
12. Прощавайте містер Лефрой
13. Джейн Остін знайомиться з Джейн Лефрой
Це все що я можу запропонувати , сама з нетерпіння чекаю появи ліцензійного диску , тоді вже у повній мірі зможу поділитися враженнями від фільму, а поки що доводиться задовольнятисяцими кусочками. Сподіваюсь на цей фільм не прийдеться довго чекати.
Я пройшла чудовий тест , щоб дізнатись котрою з героїнь Джейн можу бути я , результат мене здивував, але повінна признати це справді схоже на мене!
Отже я Катрин Морланд з Нортернгерського Аббацтва. Я дуже люблю готичні романи , і обманюю себе в тому що живу в самотності. Я схильна до вражень і наівна, що дуже часто приносить мені розчарування і жаль , бо у мене чисте серце, але і в цьому є своя пригода. я люблю продорожі в Бат. або з задоволенням відвідую таємниче аббацтво!
У мене була можливість сьогодні переглянути екранізацію Емми з Кейт Бекінсейл у головній ролі. На жаль мені не вдалось переглянути повністю до кінця цей фільм тому зараз лише враження від першої частини фільму. Отож, я переконалась що кейт прекрасна в ролі Емми, можна навіть сказати я її такою і уявляла в книзі, до того ж Кейт бала своїй героїні прекрасний тонкий гумор і чарівність, звичайно Емма робила дурниці напротязі усієї історії, але я з задоволенням спостерігала за нею. Дуже гарно показано момент коли приїхали її племінника щаслива велика родина.
Про містера Найтлі у мене склалось якнайкраще враження, як це не дивно. Звічайно він не такий красень як Джеремі Нортон у ранній екранізації, але у цього безперецно є великі плюси і їх не так вже й мало. Почати з того що тут містер Найтлі яскравіше показує гумор, навіть прості фрази виходять смішнішими, у Джеремі все на лобі було написано його очі говорили за нього, і навіть по обличчю можна здогадатися ( думка поверхнева!) У той час як цей прекрасно імітує серйозність, але його фрази влучні і якраз з тим гумором який прзначається лише одній з героїнь, якраз цей момент точно підкреслено.
Що мені сподобалось це те що Гарієтт тут молоденька дівчинка і доволі мила , так само як і містер Елтон тут набагато симпатичніший ніж попередник його. Епізод коли містер елтон пропонує Еммі руку і серце просто прекрасний, вийшло дуже кумедно !!!
Що мене хвилювало так це Френк Черчілль, порівнювоти когось з Еваном Макгрегором смішно, але і тут мене здивували бо на цю роль взяли , дуже симпатичного парубка , поки що сидити про його гру не можу....
міс Бейтс тут здалась дещо змазаною, і навпаки у попередній екранізації вона була просто прекрасно показана.
Поки я ще не бачила Джейн сподіваюсь вона мене не розчарує...
Я дуже вдячна моїй подрузі Гульнарі, яка знаючи моє захоплення життям Джейн , показала мені декілька фото з екскурсії по будинку де жила Остін. Сьогодні ці фото я покажу тут . коли я переглядаю ці світлини , я намагаюсь уявити як жила Джейн?
Коли вранці прокидалась і бачила краєвид на свій садок біля будинку, або коли грала на своєму піаніно... Усі речі у будинку зберігають спогади про Джейн, тут вона писала і мріяла, сподівалась і чекала.
Спальня Джейн
спокійна тиха місцина , де так розмірено і тихо тиче життя, та попри все тут не вирували не менш сильні пристрасті, і всі вони завмирали на пергаменті написані красивим почерком Джейн. Вона писала про людей які жили і були поруч з нею, про те життя яке розгорталось навколо, і свідком якого вона була.
