середа, 7 листопада 2007 р.

Романтична лірика Лесі Українки

Мені  хочеться поділитися з вами  моїм улюбленим віршем  Лесі, я не можу сказати скільки разів я його  прочитала , і мені здається це один з  прекрасних романтичних  віршів  написаних нею


* * *

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,
Так міцно, щільно, і закрить од світа,
Я не боюсь тобі життя одняти,
Ти будеш мов руїна, листом вкрита, —

Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.

Їм добре так удвох, — як нам з тобою, —
А прийде час розсипатись руїні, —
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ у самотині?

Хіба на те, аби валятись долі
Пораненим, пошарпаним, без сили
Чи з розпачу повитись на тополі
І статися для неї гірш могили?



Немає коментарів: