У мене завжди так трапляється , що коли чогось дуже чекаєш і сподіваєшся потім обов"язково буде розчарування. Це напевно через те що я все приймаю близько до серця, і в цьому я схожа на Енн,
вона теж мала багато неприємностей через свої сподівання , але в одному я з нею погоджуюсь, якось вона сказала :
- Коли я думаю про те приємне ,що має відбутися, я наче підіймаюсь на крилах в передчутті щастя,
та потім, усвідомивши, що сталось зовсім навпаки , з усією важкістю падаю на землю. Але ж бо Марілла, доки цей політ триває він неперевершений... наче політ птаха у
променнях призахідного сонця . І я думаю, що захоплення від нього, винагороджує мене за весь
біль від падіння .
Коли я прочитала цю думку то переконалася , що зі мною теж часто таке трапляється , і за великими сподіваннями незмінно приходить розчарування, але хіба ж очікування не були захоплюючими?
Немає коментарів:
Дописати коментар