Літо прийшло. У нас воно почалося дощами, чи радше сказати дощова весна продовжується ? Як би там не було але здається моє місто перертворюється в другий Форкс -найбільш дощове місто. Для тих хто любить дощик так як я це приємна новина :) Та власне самої погодіи я не помічаю , адже зараз занурена в таємниці магічного міста Лондона , в книзі Джонатана Страуда "Око Голема" . це друга книга його трилогії, на жаль поки що не можу відшукати третьої книги ,щоб купити , але я в пошуку. Одже , Дж. Страуд зміг так таємничо і магічно показати Лондон і всю атмосферу цієї історії, ти наче занурюєшся в події , думаю щоб краще зрозуміти покажу тут шматочок: Лондон. Велика і процвітаюча столиця, що існує вже дві тисячі років. Під керівництвом чарівників вона прагнула до того, щоб зробитися центром світу. І частково досягла успіху - принаймні, в тому, що стосувалося розмірів. Столиця, що розжиріла на завойованих імперією багатствах, розрослася, зробилася величезною і незграбною.
Місто тягнулося на декілька миль по обидві сторони Темзи: просочена гаром кірка будинків, прикрашена палацами, баштами, храмами і ринками. У будь-якому місці Лондона у будь-який час кипіла жвава діяльність. Вулиці були загачені і забиті туристами, робочими і іншими людьми, що квапляться по своїх справах, тоді як в повітря незримо кишіло бісами, що квапляться у справах своїх господарів.
Ось таким постає перед читачем Лондон Дж. Страуда, захопливо правда ? Маю сказати,що друга книга захоплює навить більше ніж перша, думаю, що незабутній відпочинок ,чи просто провести хороший цікавий вечір, з цією книгою вам забезпечено.
Ця історія сталася в Лондоні на початку третього тисячоліття. Ось тільки це зовсім не той Лондон, який ми знаємо. Хоч би тому, що чарівники там - вельми буденне явище. Так само як і демони - джинни, біси, афріти і багато інших.Чарівники закликають демонів і за допомогою заклинань змушують їх виконувати свої накази. Демонам це, зрозуміло, зовсім не подобається. Отже, коли юний учень чарівника викликав джинна на ім'я Бартімеус, джинн хотів лише одного: швидше виконати примху господаря - викрасти могутній Амулет Самарканду у іншого чарівника - і забути про настирливого хлопчиська. Проте все виявилося далеко не так просто.
Я прочитала першу книгу трилогії, і що я можу про неї сказати , то було весело, цікаво і захопливо. Автору вдалося з дитячої історії зробити містичний детектив , в якому чари, жарти , бійки , смерть, жадоба, дружба , і трохи навіть романтика переплелися, в чудовий взір. Книга читається на одному подиху, і ніколи подумати про те скільки до кінця . Читач повністю захоплений в полон історією , і опам"ятатися можн лише в самому кінці, та й той незавершений , а лише я наче передмова до книги другої.
"Амулет Самарканду " безперечно одна з кращих книг які я читала.
Я відкрила для себе нового автора дитячого фентезі, хоча як на мене то його книги зовсім не дитячі, бо там говориться про дуже важливі речі, хоча героями є підлітки, але підлітки сучасні, і в книгах Джонатана показано як соціальні так і побутові речі, але все це приправлене деяким фантастичним присмаком . Але щоб бути послідовною то треба спочатку трохи розповісти про самого автора , а вже потім про його книги.
Почнемо з того, що Джонатан Страуд справжній. Він дійсно народився в маленькому англійському містечку Бедфорді, переїхав з сім'єю в Сент-Олбанс, де і живе тихо-мирно до цих пір. Звідки він знає стільки всього про бісів, джіннах, афрітах, елементалях і інших чарівних істотах - залишається невідомим. Деякі говорять, що в підвалі його першого будинку була захована бібліотека магічних книг, і коли будинок зносили, Джонатан знайшов на розвалинах пару фоліантів.. або пару десятків фолімантов..Загалом, люди, звичайно, брешуть, але без чогось такого явно не обійшлося.
З тих пір прошло немало часу, хлопчик виріс, закінчив Йоркський університет. З дитинства виніс дві головні речі: відчуття присутності дива на нашому світі і мрію написати книгу, яку було б цікаво прочитати і самому. У травні 1999 року вийшов дебютний роман Страуда - "Сокровенний вогонь" ("Buried Fire"), написаний для дітей. Елементи фентезі і міфології на тлі сучасного життя роблять цю книгу цікавою і для дітей, і для підлітків, і для старших читачів . У ній розповідається про просту англійську сім'ю, готову ось-ось розпастися, яка раптом стикається з темною магією. А в 2003 році вийшов зовсім новий роман Страуда під назвою "Амулет Самарканду" - перша частина фентезійной "Трилогії Бартімеуса". Саме цей роман приніс письменникові популярність. Наразі трилогія повністю опублікована і має тисячі прихильників у всьому світі , хоча наразі українською так і не була опублікована . Та зараз я трилогію залишила на десерт , а почала знайомство зі Страудом з його останньго роману "Остання облога""Мало захопити замок, спробуй його втримати"
Замок стоїть тут майже тисячу років. Його стіни пам'ятають баронів і королів, 
галасливі бенкети і довгі облоги, героїзм і зраду... З чуток, тут навіть водиться привид — що за порядний замок без примар? Славні дні залишилися у минулому, перекриття частково обрушилися, замок спустілий. Влітку по ньому водять екскурсії, взимку діти катаються на санках по схилах пересохлого рову. Хто б міг подумати, що в замку з'являться нові господарі – або загарбники?
На перший погляд здається, що історія дуже просто і дитяча, ну троє підлітків забралися в стару фортецю... але потім коли історія починає набирати оберти , то стає чим дальше тим цікавіше і в кінці просто вир емоцій , бо під тонким шаром дитячої історії випливає глибока трагедія і психологічна драма.
Ця книга чудова , щоб пригадати як в дитинстві ви мріяли захопити замок, і захищати його від загарбників .
