Іван Франко 155 років

З Днем Народження пане Іване , безмежна вдячність Вам за Вашу прекрасну творчість.

Все, що дало мені життя,

В красу перетопляв я,

І всю красу, весь жар чуття

На неї перелляв я.

В зів'ялих листочках хто може вгадати

Красу всю зеленого гаю?

Хто взнає, який я чуття скарб багатий

В ті вбогії вірші вкладаю?

Якби знав я чари, що спиняють хмари, Що два серця можуть ізвести до пари, Що ламають пута, де душа закута, Що в поживу ними зміниться отрута!

Романтична лірика Лесі Українки

Мені  хочеться поділитися з вами  моїм улюбленим віршем  Лесі, я не можу сказати скільки разів я його  прочитала , і мені здається це один з  прекрасних романтичних  віршів  написаних нею


* * *

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,
Так міцно, щільно, і закрить од світа,
Я не боюсь тобі життя одняти,
Ти будеш мов руїна, листом вкрита, —

Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.

Їм добре так удвох, — як нам з тобою, —
А прийде час розсипатись руїні, —
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ у самотині?

Хіба на те, аби валятись долі
Пораненим, пошарпаним, без сили
Чи з розпачу повитись на тополі
І статися для неї гірш могили?

Lesia Ukrainka - my childhood!

This poem was written by Ukranian autor Lesia Ukrainka. It is full of strength and hope, and it is particularly impressive since it was written by a very young woman after she was told that she had an untreatable bone tuberculosis, so her life won't be long, and she may not be able to walk, play piano or even write.
She is a Ukranian romantic classic.

Contra spem spero (Hope against hope)


Hence, dark thoughts! Away, ye autumn mists!
Golden spring is here, she's here today!
Should my days of youth be spent in woe,
Drearily and sadly pass away?
Nay, through all my tears, I still will smile,
Sing my songs through troubles round me loom;
Hopeless, still hope on against all odds,
I will live! Away, ye thoughts of gloom!
On this hard and ingrate soil I'll sow
Flowers that shall bloom with colors rare;
Flowers will I plant where frost doth reign,
Water them with many a bitter tear.
And these burning tears will soften then
All that ground so crusted, chill, malign,
Flowers, then perhaps, will bloom and bring
Joyous spring e'en to this heart of mine.
Though the mountain side be rough and steep,
Onward will I bear the ponderous stone;
Struggling upwards 'neath the crushing load,
Still will I my joyous song intone.
Through the long, dark night inscrutable
Never will I close my wearied eyes,
Searching ever for guiding start -
Radiant empress of the midnight skies.
Yes, through all my tears, I still will smile,
Sing my songs through troubles round me loom;
Hopeless, still hope on against all odds,
I will live! Away, ye thoughts of gloom!