Retro movie :поповнення у скарбничці улюбленого кіно.

Привіт,
сьогодні я розповім про ретро фільми, якими я розважила себе цими різдвяними святами.
Додам, що хто ще не відкрив для себе всього чару старого чорно-білого кіно, той багато втратив, можете повірити мені, бо лише у тих фільмах, ще можна побачити не замасковане і щире кохання, та звоорушливість. Авжеж, то всього лише моя особиста думка, але її поділяють ті, хто  любить старе кіно.

Отож, раджу...

Дурная кровь (1956)



Крістін Пенмарк завжди вважала, що її дочка Рода - ідеальна дівчинка: скромна, ввічлива і турботлива. Але коли на одному зі шкільних конкурсів Рода посіла друге місце, а переможця незабаром знайшли мертвим, Крістін почала помічати, що характер дочки різко змінився...

Я, як велика прихильниця нуару,  була вражена цим фільмом, справді страшно, моторошно, але водночас, якось легко показана історія, немає тієї важкості після перегляду, як то зазвичай буває зі сучасними трилерами. Чудовий фільм.

Ложная тревога (1947)



Приїхавши на похорони свого чоловіка в його родинний маєток, Сандра знайомиться з дядьком і сестрою покійного - Джулією. З перших же хвилин перебування Сандра розуміє, що в будинку кояться дуже дивні речі, в основі яких лежить межуюча з істерією поведінка Джулії. Подальші події розвиваються з містичної стрімкістю: живі - починають викидатися з вікон, раніше померлі - раптом виявляються живими. Правда і неправда кілька разів міняються місцями в свідомості Сандри. Чи є в цьому будинку хоч хто-небудь, кому можна довіряти? ...

Ще один класний нуар, з Ероллом Фліном і Барборою Стенвік, вони тут такі шикарні!

Кіно про кохання

Останнім часом дивилася старі радянські фільми , ті, на яких росла ще моя мама , і хоча я доволі скептично ставлюся до сучасного російського кіно , не маю улюбленого серед нього , так радянський кінеатограф радував дуже душевними фільмами .

Дивна жінка (1978)
Женя мріяла не стільки про любов, скільки про сильні і відкриті почуттях. Адвокат за професією, вона залишила сім'ю, сина і, приїхавши в провінційне містечко, присвятила себе роботі і людям, які потребували її захисту. Потім з'явилася людина, котра не могла без неї жити...
 Начебто це історія проста, і все досить буденно і навіть кілька затягнуте, але, варто прислухатися до слів героїв і розумієш глибину цього кіно.
 І ще декілька цитат з фільму, які найбільш запам "яталися (мовою оригіналу):

 «Почему-то мы стали бояться больших чувств, стыдиться настоящей большой любви, вот и начинаем подменять ее мелкими интрижками, грошовыми однодневными радостями! Это по моему самое страшное, что только может быть…»
-  «Что ж тут страшного?»
- Потому что человека это калечит, он становится циником, хамом, приучается наплевательски относится абсолютно ко всему, не говоря уже о женщине или о любви!

Смотреть на женщину как на очередного партнера!? Как на коллегу по постели!? Это по-твоему правда!? Знаешь в чем ужас!? Ужас в том, что вы действительно забыли как завоевывать любовь женщины! Как мучаются, теряют голову, ревнуют как борются за нее!

 Ну вот обьясни мне пожалуйста, почему в этом вашем знаменитом Юнеско есть огромнейшая комисся по охране окружающей среды, и нет хоть какой-нибудь захудалой комиссии по охране человеческих чувств!

А й справді , над стільким змушує замислитися , правда.

 Сум'яття почуттів (1977)


Це дуже ніжна і зворушлива історія про останнє літо юності, позаду випускний, а попереду дорога, яку ти ще не вибрав у житті, але головному героєві й обирати не хочеться, взагалі нічого не хочеться, тому що він безнадійно закоханий. Його обраниця старша за нього на рік, і вже вибрала інститут, поїхала далеко від дому, і теж здається закохалася, в старшого і одруженого педагога, але чи щаслива вона? Чи все це було для того, щоб просто втекти з дому? Дуже тонкий фільм, ніжний, про ті почуття, про які  не можна говорити вголос, які передають тільки погляд, сміх, сльози, а часом навіть крик ... Фільм, в якому герої, атмосфера і музика гармонійно поєднуються у ніжну історію кохання.

 

Кіно мого дитинство : Разом навіки (Індія ,1997)

Сьогодні відбулася в мене справжня мандрівка в дитинство. Днями я пригадала собі старі фільми , які були популярні колись, на яких ,я гадаю виросли всі, і пригадалия індійські фільми . Зараз індійське кіно дуже популярне, не скажу ,що я дивлюсь його, але сьогодні зробила виняток, для одного фільму, який запам ятався ще зі шкільних років . Сьогодні після стількох років я знову з насолодою дивилась його знову, і мені навіть танці сподобалися :)
Ще, пригадується мені фільм  про закоханого хлопця , який збожеволів від свого кохання, і переслідував дівчину своїх мрій, а потім навіть викрав її... на жаль не пригадаю назви .
Можливо і ви пригадаєте своє дитинство ?

"Разом навіки " - Два приятеля Джаш і Раджа закохані в одну і ту ж дівчину, Рані, але вона щиро любить лише одного з них - Раджу. Збожеволівши від нерозділеного почуття, Джаш на очах Рані зіштовхує Раджу з обриву. Не в силах перенести розлуку з коханим, Рані кидається впропасть, однак перед смертю клянеться в наступному житті знову зв'язати свою долю з Раджею.
Проходить двадцять два роки і підприємець Джаш в одній зі своїх ділових поїздок зустрічає юну дівчину, як дві краплі води схожу на Рані.