Перший сніжний ранок! ... Жінка в білому

Ледь прокинувшись сьогодні вранці, я побачила за вікном снігову заметіль, все навкруги схоже на казку. Таким чудовим цього року був прихід зими .Зараз за вікном мете білими сніжинками , і вони пухнастою ковдрою вкривають все, вікна ,дахи, вулиці …
Зараз так чудово сидіти у теплій кімнаті і дивитися на те диво за вікном . і поки я сиджу то буду помаленьку розповідати спочатку про книгу Вілкі Коллінза Жінка в білому, яку я якраз прочитала нещодавно. Вражень купа , сподіваюсь ,що зможу їх якось коротше викласти.

Книга мене захопила відразу, і можна сказати, повністю з перших сторінок.
Я щиро симпатизувала героям, Меріон це дуже розумна дівчина, яка я упевнена справилася б зі всім сама, і зараз би напевно її зробили героїнею, але у той час вона могла бути "всього лише жінкою", притому ми бачимо як саме ця жінка сама зміркувала як і де шукати зниклу сестру.
Всі підступні хитрощі не зостаються для неї таємницею надовго, тому що, вона на рівні із злочинцями, єдине що вони просто її недооцінювали, як це часто буває!
Одній з сильних сторін Коллінза я вважаю його описи романтичних відносин, зізнаюся відверто я не чекала там більшого ніж легкий натяк на любов, тому що роман не мелодрама, а в детективах рідко хто добре описує романтику, в усякому разі мені не попадався такий детектив. Але тут я помилилася, Коллінз так яскраво, так красиво, ніжно і зворушливо описав відносини Уолтера і Лори, що я дуже пошкодувала про те що цей роман не мелодрама, і що їх історії приділяється так мало уваги.
Єдиним мінусом роману я вважаю те, що в кінці звідкись появляється це Братерство, явний натяк на мафію, яке кінець кінцем вбиває злочинного генія графа Фоско, можливо в дні Коллінза на таке Брацтво дивилися як на чудасію, але мені зараз здалося це дуже простим і банальним фіналом.
Але знову повторюю що упевнена це тільки тому що зараз вже цим нікого не здивуєш.
В усьому іншому від книги просто неможливо відірватися.
На черзі Місячний камінь (книгу я все-таки знайшла)

Вільям Вілкі Коллінз і його розкішні детективи

Я сама не дуже люблю детективи, вірніше я не часто знаходжу ті, які б мені сподобалися.
Категорично не читаю нових, тому що там окрім, крові і жорстокості нічого не немає, та притому ще і нецензурної лексики скільки завгодно. Виключення можу зробити для польської письменниці Йоанни Хмелевськой, та й то не всі її твори мені подобаються.
Ось детективи,які мені по справжньому подобаються так це Агати Крісті і відкритою для мене недавно Дафни дю Мюрье, там є стиль, характери яскраві і колоритні, пригоди і інтрига, але головне мова оповідання, така красива... така англійський, на додачу прекрасно описані природа і характери, ось цими детективами я захоплююся.
І ось зовсім недавно я відкрила для себе що одного ... Вілкі Коллінз. Я звичайнож знала про нього ,як про кращого друга Ч. Діккеса.

Правду кажучи,дізнавшись що Коллінз писав детективні романи, я віднеслася до нього прохолодно,так як ними не захоплююся, але потім я дізналася про Місячний камінь, екранізацію якого я з великим задоволенням подивилася, і захотілося прочитати його книги. Відразу сказати з ЛК так і не вийшло книги я не знайшла, та зате знайшла інший роман "Жінка в білому" і почала читати, вже прочитавши більше 50 сторінок я скачала екранізацію ВВС, і не утрималася, подивилася.
Я не відриваючись переглянула фільм, звичайно що книга набагато глибше відкриває нам історію, і характери героїв ніж фільм, але він мене вразив.
Що ж стосується самого роману, то стиль яким він написаний, а також розвиток подій ,повільний, і несподіваний , просто не дає змоги відірватися від читання. Я не буду передавати тут зміст роману , скажу лише вам варто його прочитати!