Перлини поезії: Іван Франко

Я обожнюю поезію, ососбливо романтичну лірику. поезією можна   неповторно розказати про свої почуття. Я вважаю що серце людини говорить віршами, і хто справді його слухає і може  висловити  його слова на папері, той є справжнім поетом.
Сьогодня  я хочу розповісти про одного з великих українських поетів  Івана Франка. Особливу нішу в його творчості займає інтивна  лірика, він неперевершено  говорить у своїх віршах про кохання, його почуття такі  сильні , і відкриті,  його слова...вони двома  рядками говорять прямо до вашого серця.


***

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно стуудене?
Чому уста твої німі?
Який докір,яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
У сні?
В житті  ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці – минаєш,
Вклонюся – навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити –
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в’яне, засиха, –
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!




НЕ НАДІЙСЯ НІЧОГО

Як ти могла сказати се так рівно,
Спокійно, твердо? Як не задрижав
Твій голос в горлі, серце в твоїй груді
Биттям тривожним не зглушило ті
Слова страшні: "Не надійся нічого!"

Не надійся нічого! Чи ти знаєш,
Що ті слова - найтяжчая провина,
Убійство серця, духу і думок
Живих і ненароджених? Чи в тебе
При тих словах не ворухнулась совість?

Не надійся нічого! Земле-мамо!
Ти, світе ясний? Темното нічна!
Зірки і люди! Чим ви всі тепер?
Чим я тепер? О, чом не пил бездушний?
Чом не той камінь, не вода, не лід?

Тоді б не чув я пекла в своїй груді,
І в мізку моїм не вертів би нор
Черв'як неситий, кров моя кипуча
В гарячці лютій не дзвонила б вічно
Тих слів страшних: "Не надійся нічого!"

Та ні, не вірю! Злуда, злуда все1
Живущої води в напій мені
Ти долила, а жартом лиш сказала,
Що се отрута. Бо за що ж би ти
Могла вбивать у мене душу й тіло?

Ні, ні, не вірю! В хвилю ту, коли
Уста твої мене вбивати мали, -
Лице твоє бліде, тривожні очі,
Вся стать твоя тремтяча, мов мімоза,
Все мовило мені: "Не вір! Не вір!"

Ти добра, щира! О, не ошукаєш
Мойого серця гордості лускою!
Я зрозумів тебе! Ти добра, щира!
Лиш бурі світу, розчаровань муки
Заволокли тебе отим туманом.

І в серці своїм знов я чую силу
Розсіяти туман той, теплотою
Чуття і жаром думки поєднати
Теб з життям - і в відповідь тобі
Я кличу: "Надійсь і кріпись в борбі!"



МОЇЙ НЕ МОЇЙ



Поклін тобі, моя зів'яла квітко,

Моя розкішна, невідступна мріє,

Останній се поклін!

Хоч у життю стрічав тебе я рідко,

Та все ж мені той спогад серце гріє,

Хоч як болючий він.



Тим, що мене ти к собі не пустила,

В моїх ти грудях зглушила і вгасила

Любовний дикий шал,

Тим ти в душі, сумній і одинокій,

Навік вписала ясний і високий

Жіночий ідеал.



І нині, хоч нас ділять доли й гори,

Коли на душу ляжуть злії змори,

Тебе шука душа,

І до твоєї груді припадає,

У стіп твоїх весь свій тягар скидає,

І голос твій весь плач її втиша.



А як коли у сні тебе побачу,

То, бачится, всю злість і гіркість трачу

І викидаю, мов гадюк тих звій;

Весь день мов щось святе в душі лелію,

Хоч не любов, не віру, не надію,

А чистий, ясний образ твій.



 

North and South - шпалери для роб.столу

Не минуло щей тижня а у мене виникло непереборне  бажання знову переглянути "Північ і Південь"
Мене по-справжньому підкорила історія, і особливо гра  акторів. Як і все прекрасне тк і цей фільм надихає створювати  щось, ось і моє надхнення до створення  відео як не дивно з часом аж ніяк не зникло а лише збільшилось ,ось яка сила у красі.

Зовсім недавно я знайшла в безмежних просторах інтернету дуже гарний польський сай , який присвячений  здебільшого  періоду 18 сторіччя . Там я знайшла багато цікавого про Джейн Остін і про
Елізабет Гаскелл, а також про екранізовані версії їхніх книжок.  Особливо  мені сподобались шпалери на роб.стіл, які я тут сьогодні вам покажу.

Фан- творчість ( фанфіки) - недоліки

Фан - творчість зараз дуже популярна, багато прихильників різних жанрів  пишуть свої рпродовження улюблених творів, і їх  є незлічена кількість як у насс так і у всьому світі, адже фан- творчість дуже популярна всюди. Не виняток також  фанфіки на романи Джейн Остін і Елізабет Гаскелл.
Але що стосується  мене то я чомусь не можу читати такі твори, наперед знаючи що є оригінал, для мене щомусь завжди підсвідомо  сприймається така творчість як свого роду продовження, а тому я не думаючи починаю шукати і той стиль і  мову оригіналу. Це звичайно ж велика  помилка, бо така творчість не є наслідуванням автора а лише власне сприйняття його твору, і власне бачення продовження, але  як на менеколи б бралась писати фанфік скажімо на книги ЛММ , то насам перед цітко бі дотримувалась якщо не стилю, бо це неможливо, то принаймі того образу який був створений автором , героїв неможна міняти вони повинні бути такими якими їх створив їхній автор, я лише придумувала б для них нові події з життя. Ось це і є на мою думку головний недоліік фан-творчості, інколи зовсім важко впізнати того героя  з яким познайомилась у книзі, бо його дії і слова ,зовсім не притаманні йому. Саме по цій причині я ніколи не читаю фан-творчість, бо навіть як розвагу я не можу її сприймати, тому що знаю, за цією пародією стоїть  великий роман

Чуття і Чутливість ( BBC 2008) Відео Ерізод 1

З новим роком!!  ось і минули свята і ми зустріли новий 2008 рік, яккий неодмінно принесе нам багато нових несподіванок і сюрпризів.  Я теж хочу зробити подарунок усім друзям  які читають мій нотатничок, отож сьогодні я викладаю  першу серію нової постановки Чуття і Чутливості , нехай у новому році у вас будуть більше  гарних фільмів .

North and South - фінальні акорди!

Я  закінчила дивитися "Північ і Південь".... Інколи після фільму буває неприємне відчуття , інколи спустошення, а інколи захват, а сьогодня про просто кричала "БРАВО!!!!" .
Це настільки прекрасна історія і настільки сильна за змістом, що я просто раджу всім її подивитися, я особисто непомітила як проминули  години ( дам пораду щоб ефект був сильніший краще дивитися дві  частини одразу).

Але не менш цікавим виявилось інтерв"ю Річарда Армітеджа де він розповідав про своє ставлення до героя, а також про зйомки у цьому фільмі.


Річард Армітедж ( Джон Торнтон)



Підготовка до ролі

Річард коли прочитав то просто закохався у роман Елізабет Гаскелл, він його просто проковтнув, і вже тоді зрозумів що у нього і Джона Торнтона,  є щось спільне, що він розуміє героя і зможе його зіграти, тому  багато разів просив прослугати його. І хоча претендентів було досить вона всеж дісталася йому. Спочатку був шок, а потім прийшов страх, адже від цієї ролі багато чекали.
Для того щоб краще зрозуміти свого героя Річард  вивчав промисловість того часу, зокрема  бавовнянну. Він прочитав документальну книгу на цю тему ,де в часності було досить детально описано робітничий  клас того часу. А також Річард побував на всіх фабриках щоб краще зрозуміти діяльність свого героя.

Стилізація фільму.

За словами Річарда  у фільмі актори хоч і намагалися максимально вжитися у 19 сторіччя, але сам стиль гри акторів і операторська робота , були досить сучасними,щоб максимально наблизитись до сучасного глядача.  Зорема оператор зніав так  щоб склалось враження ніби глядач є також учасником подій.

Костюми і місця зйоомок

Річард переконаний що костюми як і місце зйомки дуже вазливе щоб повною мірою увійти в образ, так строгі костюми містера Торнтона  і тугими комірцями ,змучшували перевтілитися і відчувати  себе більше людиною того часу :" Якщо ти зранку одягаєш костям і відчуваєш що це лише костюм, то тоді тобі сьогодні буде важко грати"
Річард згадує як його вразв справжній цех  з обробляння бавовни , це було справжнє відчуття могутності.

Торнтон - Дарсі

Коли його героя порівнюють з легендарним Дарсі Річард каже що то величезна похвала для нього, хоча стосунки Дарсі і Елізабет були дещо іншими  ніж у Джона і Маргарет

Кумедні моменти

Одним  з кумедних  моментів був той коли знімали сцену бунту. Було створено  велочезної форми резинову каменюку якою повинні були кинути в голову Маргарет, але потім подумали і вирішили  що коли така  річ поцілить у голову дівчині то просто знесе її, тому  каінь зменшили. Та постала проблема , щоб чітко зняти удар камення оператору довелось постаратися, але в силу того що у кадрі було багато діїї  зробити це було  не просто, тому знімали всі десять дублів. Там була спеціальна людина яка  чітко кидадала камінь , і Даніелла ( Маргарет)  всі десять дублів падала, не зважающи чи торкався камінь її чи ні. Вона не могла піднятися бо весь час сміялась ,це було доволі  кумедно.


Даніелла Дербі - Еш ( Маргарет Хейл)



Робота з партнерами

Для Річарда робота з Даніелою ( Маргарет), Шинейд ( Ханна) і Брендоном (Ніколас) була дуже  важливою. Саме ці три героя створювали 
образ і характер Торнтона.

А від себе ще хочу додати я ніскільки не залію що витратила досить значну суму за цей фільм, він окупився по враженнях і емоціях злишком!!!!

North and South new video!

Cьогодні прекрасний сонячний день, і я розпочала його з того що переглянула третю серію "Півночі і Півдня" . маю сказати що насправді я розтягую задоволення від перегляду, адже щораз більше переконуюсь що чотири години для такого фільму це аж занадто мало.
У цій  частині хочеться відзначити  актрису яка зіграла роль матері містера Торнтона, ми бачимо героїню як сувору власну жінку, яку життя ніколи не  шкодувало. і тепер коли в її  житті  настали  трохи кращі часи, коли вона може гордо підняти голову , вона  розуміє що так може бути не завжди  , що світ надто жортстокий до добрих і відкритимх людей, і тому місіс Торнтон  сховала свої почуття від усіх навіть від своїх дітей, для яких ніколи не мала бути слабкою. Та насправді в її очах світиться тепло  і щирість. Я маю зазначити  що актриса неперевершено впоралась зі своєю роллю. І взагалі весь акторський склад  фільму щораду приємно дивує, адже всі актори без винятку на дуже високому рівні .
Я  фінал залишила на потім бо розумію що це найкраще, а ще мені справді не хочеться роставатися з чими героями я звикла до них.

Але позатим  мені залишиться ще книга Елізабет Гаскелл , яку після перегляду я з подвійною цікавістю читатиму, а ще я хочу  поділитися з вам  відео яке я сьогодні знайшла  його автором є HeathDances

North and South - враження після перегляду!

Сьогодні  я цілий ранок з нетерпінням чекала того  часу ,коли зможу залишитись сама і  спокійно на самоті переглянути  "Північ і Південь"  серіал про я кий я встигла стільки всього почути чудового, і який так  врзів мене по тих уривках які мені довелось побачити. Але повне враження можна отримати лише коли повністю переглянути фільм, і чесно кажучи   спочатку я дуже побоювалась що він мене все ж таки розчарує, але сталося на щастя навпаки. ( Я трохи відступлю від теми , бо не можу не описати   тої неймовірно-казкової погоди яка зараз за моїм вікном,  на вже зовсім засниіжену вулицю, почав падати такий, легкий лапатий і пухнастий сніг, що він дуже схожий на  бавовну яку обробляють на фабриці містера Торнтона, і від якої весь цех схожий на такий  собі зимовій день)

Отож розпочати  з того що мене вразили навколишні  пейзажі на початку фільму, я малаб вже звикнути  що британці  дуже гарно показують навколишню природу , що ми вже бачили в ГиП , але тут маю сказати  що коли читала опис Хелстона  який так любила Маргарет, і про всю її тугу за ним  потім то не могла її зрозуміти, аж покаи не побачила що це справди був справжній рай земний!!
Прекрасний будинок, який просто  потопає у  яскраво-жовтих квітах , це просто нейсмовірно красиве видовище. І тому мені дещо сумно було бачити як життяМаргарет на початку фільму було  майже не показано у цьому раю.  Тут події розгортались стрімко , але по приїзді родини у Мілтон  все внормівалось. І події почали розгортатись поступово.


Те яким показаний промисловий Мілтон тих часів  просто вражає,  похмурі вулиці, бізні але горді робочі, які постійно кудись поспішають  все це просто ражає маштабом. Мені сподобався момент коли  Маргарет зустрічає юрбу робочих, які поспішають на фабрику і  серед них багато вульгарних людей, вони обмацують її одяг  підсміхаються ,жартують при цьому мало не збиваючи її з ніг. Це момент так яскраво показую  відмінність між
 Маргарет і її світом  і тою  бідою і бідністю яку вона бачить тут, але попри все вона намагається їм помогти , як робила це вдома.

Не варто напевно говорити що від головних героїв я в захваті, досі багато  хто більше захоплювався містером Торнтоном аніж Маргарет, а я в свою чергу  
захоплююся ними обома, бо як Річард так і Даніелла  бездоганно впоралися  зі своїми ролями,
 і вони справді доповнювали одне одного . я навіть не можу вам сказати хто більше вони обоє однаково мені сподобалися.

Тепер трохи розповім про мої улюблені моменти,  перший це звичайнож прийом у містера Торнтона   де Маргарет  мала просто  незвичайно красивий вигляд.





І ще мені сподобався момент бунту коли вона справді в деякій мірі підсвідомо показала свою небайдужість до Джона і захистила  його перед робітниками це було дуже красиво  показано.
Зараз я  подивилася лише першу  частину фільму  тому продовження буде пізніше.


Ще хочеться додати що просто не відмітила як пролетіли дві години, тому що фільм дивилася на одному диханні, і мені так образливо стало що закінчилася перша частина прямо до сліз, які текли ще і в кінці цієї частини коли Джон відкрив Маргарет своє серце так щиро і пристрасно,а вона його відкинула, і так по- дитячому, так наївно і мило , сама трохи не плакавши:
- Пробачите я ще не знаю що відповідати мущинам в таких випадках!
і очі великі повні сльоз право я сама трохи не плакала.