Перший сніжний ранок! ... Жінка в білому

Ледь прокинувшись сьогодні вранці, я побачила за вікном снігову заметіль, все навкруги схоже на казку. Таким чудовим цього року був прихід зими .Зараз за вікном мете білими сніжинками , і вони пухнастою ковдрою вкривають все, вікна ,дахи, вулиці …
Зараз так чудово сидіти у теплій кімнаті і дивитися на те диво за вікном . і поки я сиджу то буду помаленьку розповідати спочатку про книгу Вілкі Коллінза Жінка в білому, яку я якраз прочитала нещодавно. Вражень купа , сподіваюсь ,що зможу їх якось коротше викласти.

Книга мене захопила відразу, і можна сказати, повністю з перших сторінок.
Я щиро симпатизувала героям, Меріон це дуже розумна дівчина, яка я упевнена справилася б зі всім сама, і зараз би напевно її зробили героїнею, але у той час вона могла бути "всього лише жінкою", притому ми бачимо як саме ця жінка сама зміркувала як і де шукати зниклу сестру.
Всі підступні хитрощі не зостаються для неї таємницею надовго, тому що, вона на рівні із злочинцями, єдине що вони просто її недооцінювали, як це часто буває!
Одній з сильних сторін Коллінза я вважаю його описи романтичних відносин, зізнаюся відверто я не чекала там більшого ніж легкий натяк на любов, тому що роман не мелодрама, а в детективах рідко хто добре описує романтику, в усякому разі мені не попадався такий детектив. Але тут я помилилася, Коллінз так яскраво, так красиво, ніжно і зворушливо описав відносини Уолтера і Лори, що я дуже пошкодувала про те що цей роман не мелодрама, і що їх історії приділяється так мало уваги.
Єдиним мінусом роману я вважаю те, що в кінці звідкись появляється це Братерство, явний натяк на мафію, яке кінець кінцем вбиває злочинного генія графа Фоско, можливо в дні Коллінза на таке Брацтво дивилися як на чудасію, але мені зараз здалося це дуже простим і банальним фіналом.
Але знову повторюю що упевнена це тільки тому що зараз вже цим нікого не здивуєш.
В усьому іншому від книги просто неможливо відірватися.
На черзі Місячний камінь (книгу я все-таки знайшла)

Цитата тижня - Тиждень 1

Привіт!
На одному з моїх улюблених блогах присвячених романам Дж.Остін щотижня викладають одну цитату з її романів. Я вирішила перейняти у них цю чудову традицію і собі розпочати записувати цитати, і не лише Дж.Остін, але й інших письменників.
Отож сьогодн  перший тиждень і мені хотілося б розпочати цитатою з роману В.Коллінза "Місячний камінь"

Счастливая любовь может иногда прибегать к языку лести, но безнадежная любовь всегда говорит правду.
(цитати я по можливості буду приводити українською, а таож російською і англійською мовами)

Вільям Вілкі Коллінз і його розкішні детективи

Я сама не дуже люблю детективи, вірніше я не часто знаходжу ті, які б мені сподобалися.
Категорично не читаю нових, тому що там окрім, крові і жорстокості нічого не немає, та притому ще і нецензурної лексики скільки завгодно. Виключення можу зробити для польської письменниці Йоанни Хмелевськой, та й то не всі її твори мені подобаються.
Ось детективи,які мені по справжньому подобаються так це Агати Крісті і відкритою для мене недавно Дафни дю Мюрье, там є стиль, характери яскраві і колоритні, пригоди і інтрига, але головне мова оповідання, така красива... така англійський, на додачу прекрасно описані природа і характери, ось цими детективами я захоплююся.
І ось зовсім недавно я відкрила для себе що одного ... Вілкі Коллінз. Я звичайнож знала про нього ,як про кращого друга Ч. Діккеса.

Правду кажучи,дізнавшись що Коллінз писав детективні романи, я віднеслася до нього прохолодно,так як ними не захоплююся, але потім я дізналася про Місячний камінь, екранізацію якого я з великим задоволенням подивилася, і захотілося прочитати його книги. Відразу сказати з ЛК так і не вийшло книги я не знайшла, та зате знайшла інший роман "Жінка в білому" і почала читати, вже прочитавши більше 50 сторінок я скачала екранізацію ВВС, і не утрималася, подивилася.
Я не відриваючись переглянула фільм, звичайно що книга набагато глибше відкриває нам історію, і характери героїв ніж фільм, але він мене вразив.
Що ж стосується самого роману, то стиль яким він написаний, а також розвиток подій ,повільний, і несподіваний , просто не дає змоги відірватися від читання. Я не буду передавати тут зміст роману , скажу лише вам варто його прочитати!

Мої роздуми на тему

Для кожного з нас в житті є якийсь сховок куди ми ховаємось від буденності, одноманітності і сірості. Для мене таким сховком є книги , інколи здається ,що вигаданий світ стає таким близьким , набагато ближчим ніж реальний . Я напевно сотню разів повертаюсь знову і знову, до давно прочитаного роману, але щоразу по новому відкриваю його для себе . нова книга –це по новому відкритий світ . Після прочитання ми якось по –іншому дивимося на речі , по-іншому розуміємо навіть давно знайоме.

Такий довгий та можливо нудний вступ я написала для того ,щоб поділитися радістю придбання «Упередження» Джейн Остен. Героїня одного дуже відомого фільму сказала, що ця книга про те як чекають. І справді герої Упередження мали випробувати свої почуття часом , аж поки змогли бути разом .
Кажуть книги Остен це здебільшого жіночі романи , якими панянки і пані, зачитуються щоб якось вбити час , мене чесно дуже обурюють такі вислови , і цьому є декілька причин:

1. Це класика літератури , а ділити класику на жіночу і чоловічу, це повне безглуздя , і навіть не вихованість , хоча я не відкидаю що сучасну літературу варто поділяти на літературу і дешеве «чтиво» ( що чим називати кожен обирає для себе)
2. Такі авторки як Остен , Бронте , Леся Українка , О.Кобилянська , Е.Гаскелл і ін не були просто нудьгуючими пані, які вирішили написати роман. Це були освічені мислячі жінки , як своїми образами і думками , принесли нове в літературу.

А ще я хочу додати що саме з книжок таких письменниць можна по новому поглянути на стосунки , на почуття на взаємини , можливо у чомусь відкрити для себе жінок, а в дечому і чоловіків .

p.s Прочитавши все вище написане , я зрозуміла що то були мої роздуми на тему…
напевно мене надихнуло осіннє сонце , а саме подумалось ,що якраз у такі гарні тихі дні , одна з тих моїх улюблених письменниць, сідала до столу, дивилася на таке ж осіннє сонце і починала писати новий розділ майбутнього роману , що правда знадвору вона аж ніяк не могла бачити цих похмурих і набридливих дахів п’яти поверхівок , але я думаю вони з їхньою уявою бачили б в них щось більше . Ось наприклад , той конусоподібний дах, що я його бачу зі свого вікна дуже схожий на башню одного зі старовинних замків …

У ритмі джазу .....

Привіт Мій Нотатнику!

На дворі стоїть ясній осінній день, на жаль таких днів цієї осені не так вже й багато, частіше небо похмуре, і лише інколи , суворі темно- багряні хмари прикрашають своєю суворою красою небо. Я люблю дивитися на захмарене небо , коли з купчастих хмар ось –ось може хлинути дощ… але його немає , і стоїть лише сувора тиша навкруги . Така погода здається мені доволі привабливою, не менше ніж сонячний осінній день.

Отож сьогодні сонечко, і мені захотілося поговорити про щось вишукане, а сааме про джаз …. Ви любите джаз? … ви відчуваете як музика крізь вас слух проникая у ваше серце , змушуючи його співати … це джаз ! Тільки він може так діяти на людину .

Я обожнюю музику 30 -40 років , коли королем сцени був Френк Сінатра, Але у нього є талановитий продовжувач отож знайомтесь

Michael Buble

Здається Майкл переспівав вже всю золоту класику джазу , і зробив це у неповторній своїй манері, його голос просто задаровує з першої почутої пісні.
Пропоную вам переконатися і послухати його альбоми

Особливо варто згадати альбоми

Michael Buble - With Love (2006)

Michael Buble - Call Me Irresponsible ( 2007)

Але я раджу прослухати всі його альбоми їх легко знайти на торренті

Багато галасу даремно (Much Ado About Nothing)

Я вражаюся скільки часу пройшло з тих пір, як Шекспір написав свою п'єси, а вони і зараз такі актуальні, і своєчасні. А все тому що говорив він про вічне .
Зараз, тільки що, я закінчила дивитися «Багато галасу даремно» з тієї ж серії усучасненого Шекспіра, і мені дуже сподобалося, звичайно, цей фільм був менш смішним чим Приборкання норовистою, але цей був глибший, і змусив задуматися.
Дійсно, ми можемо прикривати свої низькі вчинки, або свій біль і образу словом Любов, але хіба це говорить про те що ми дійсно любимо ? Ні !
Можна кричати про свою любов, присягатися, і жертвувати, але в один прекрасний момент виявиться,что ця любов нічого не коштує, раз її може зруйнувати,чьясь брехня, і недовіра, а  в кінці стане видно, що було лише багато галасу даремно!

Завершу сонетом Шеспіра тим самим 116-м , який так вдало додали у фільм


Не буду я чинити перешкоди
Єднанню двох сердець. То не любов,
Що розцвіта залежно від нагоди
І на віддаленні згасає знов.

Любов — над бурі зведений маяк,
Що кораблям шле промені надії,
Це — зірка провідна, яку моряк
Благословляє в навісній стихії.

Любов — не блазень у руках часу,
Що тне серпом своїм троянди свіжі —
І щік, і уст незайману красу.
Той серп любові справжньої не ріже.

Як це брехня— я віршів не писав,
І ще ніхто на світі не кохав.

Шекспір мав рацію !

Золото Осені (Gold of Autumn)

Привіт мій Нотатнику!

Ну ось і розпочалась осінь. Не можу сказати, що літо було гарне і тепле, але можливо , осінь принесе з собою більше тепла ,і ми справді насолодимося Бабиним літом у всій його красі. Насправді я думаю що осінь найзатишніша і найгарніша пора в році, вона по справжньому казкова , бо лише казковими можна назвати ті чарівні барви , якими розмальовує осінь усе навкруги.
В колонках зараз грає альбом молодого британського виконавця Паоло Нутіні, останнім часом я часто слухаю його пісні. Поки що, Паоло випустив всього один альбом , але він прекрасний, отож коли ви хочете послухати щось прекрасне виберіть його.

За це літо я так багато передивилася чудових фільмів ,що мабуть зараз не зможу зрозуміло розповісти ,що я про них думаю, і які відчуття вони лишили в мені, тому я залишу їх поки що без уваги , а натомість просто розпочну цю осінь жваво з піснею Паоло «New Shoes». Я впевнена що ця осінь буде, більш теплою і затишною ніж літо, принаймні я вам бажаю ,щоб вона була саме такою, і пам’ятайте , що свій настрій ви робите самі. Інколи і сумувати варто, але робіть це не часто ,і намагайтеся сумувати красиво, це означає ніколи не падайте духом , а навіть у смутку знаходьте прекрасне, бо коли за вікном вітер подихом тихо зриває барвисті листочки з дерев, і проносить їх повз ваше вікно , а сонечко ,хоча можливо, вже не тепле та все ж посміхається вам, а ви попиваючи запашну каву або запашний чай спостерігаєте як змінюється світ навколо , а десь тихо грає щось чудове саме тоді відчуєте яким гарним є цей світ , в осінніх барвах він неповторний!