Я вже багато разів переконувалася, що той хто шукає обов"яково знаходить, і цього разу сталося так само. Я вже раніше розповідала вам трохи рпро мої враження від фильму Емма з Гвінет Пелтроу. Це доволі гарне яскраве кіно, але більше про нього розповісти мені нічого, його перегляд настільки нудний , що при повторному я просто засинаю десь на 30 хвилині.
І от сьогодні мені захотілось трохи повернутися назад, згадати той мій старий пост про Емму і сьогодні дати повну порівняльну оцінку. А почну як завжди з пейзажів подачиних на екрані, це один з моїх улюбленіх моментів у кіно.
Отже у Еммі с Кейт Бекінсейл ми бачино надзвичайні, природні, красиві ланшафти англійської провінції, і хоча спочатку правда ми бачимо дещо неохайній хлів и розмиту дорогу, але ці дрібниці є лише на самому початку фільму, так що потім вас буде милувати лише прекраний і затишний краєвид. З що поважаю творців з ВВС , так це за збереження природності у всьому, бачачи навколишню красу ви справді бачите розкішні, зелені, немов оксамитові, долини і пагорби. Будинки теж вражають величчю і красою , стравжня архітектурна цінність. Хочу відзначити лише два ,хоча насправдіі мені сподобались усі, а саме затишний будиночок містера Мартіна він ніби захований серед зелених кущів і підглядає за нами весь з яскраво жовтої цегли. Вигляд у нього просто казковий якщо додати сюди біленький парканчик.
Другим будинком який мене вразив був розкішний дім містера Найтлі , старовинний і величний, але попри це дуже затишний, справді відчувається,
що там живе відкритий і гостинний господар. Він піклується про усіх своїх ролбітників не менше,
ніж про своїх друзів, за що його робітники платять йому повагою , працьовитістю і відданістю.
На разі показали лише одну -дві з кімнат містера Найтлі і великий сад, але цього було досить щоб разом з Еммою ,
полюбити цей дім. Напротивагу цій красі можу сказати що глянцева краса
Емми 1996 року видається холодною і штучною.
Переходячи до сюжету, хочу зазначити що вкотре переконалася у таланті Ендрю Девіса, він геніальний сценарист, який навіть у рамках двох годин здатен повнісю розкрити історію.
Все йде поступово і розмірено, немає затягнеь ,або надто швидкого плину подій все поступово, і саме це додає цікавості ,не стомлює і дивитися дуже легко.
Фільм сам по собі є комедією і чудово що при написанні сценарію Девіс здеріг всі характери такими ж якими вони є у книзі Емма, містер Найтлі, містер Вудхауз -залишитлися і тут неперевершено кумедними, кожна реплика насичена і повна , а головне смішна.
Тепер поговоримо про улюблені моменти. Мені сподобалося те, що все було дуже затишно взяти хоча б приїзд Ізабелли з дітьми це диво, ми бачимо гармонію і затишок у сім"ї , або Різдво у Вестонів це ж чудово. Особливо мені сподобалося те що історія не просто закінчилася банальним весіллям, а продовжилася затишним домашнім бенкетом в будиноку містера Найтлі.
А ще порадувало те як Емма прийняла містера Мартіна.
Загалом я дуже задоволена з потраченого часу на те щоб закачати цей фільм
Немає коментарів:
Дописати коментар