Вчора мені дуже захотілося переглянути знову цей фільм, я дивилася його разом з моєю бабусею, це були чудові кілька годин. Цей фільм не має терміну давності як і самі книги ЛММ ми можемо читати їх і перечитувати знову, і кожен раз насолоджуватися історією. Так і з фільмом, прекрасна гра акторів і сам сюжет , хоча вже відомий але і досі дуже захоплюючий і цікавий. Кілька годин проведених у Евонлі з яскравими незабутніми мешканцями , поминули непомітно , і я зробила ще одне відео яке сподіваюсь вам сподобається
Вибудете сміятися, або подумаєте що я божевільна, але з того часу як я отримала цей фильм я подивилася його більше ніж шість разів , знаю це дивно але що я можу сказати... Я люблю цей фільм! Моя подруга Елена , каже що він дуже сумний , можливо , але він, і не менше прекрасний. Ми чомусь звикли що кохання має померти коли закохані не разом у кінці, а цей фільм показав що воно може жити навіть коли закоханих розділяє відстань і роки, і коли вже нічого не зміниш , бо їх роздіяє ціле життя .. але попри все кохання живе і воно дає силу і надихає. По-моєму це прекрасний кінець для фільму ви так не думаєте?
Я в цьому переконана тому стільки разів переглядаю цей фільм, а сьогодні вирішила зробити відео мою улюблену музику Вівальді
Насамперед я хочу подякувати моїм дорогим друзям , які підтримали мою першу спробу у виготовленні відео, я була трохи розчарована своїм першим відео , бо попри все воно було не таким як я собі його уявляла, якість і ті ефекти які я додавала не зробили його кращим. Я вирішила що більше не візьмусь за відео , але мої друзі особливо Катя сказали що здаватися після першої спроби не варто і от я спробувала знову , на цей раз я поміняла кадри і додала нові, додала гарні ефекти і все це доповнила моєю улюбленою піснею
Отже дозвольте показати вам моє нове відео під назвою:
Дочекалися! тепер Джейн Остін можна побачити у наших кінотеатрах. Але я не змогла дізнатись які саме кінотеатри будуть показувати цей фільм і часу сеансів я теж не знаю. Напевно прокат буде обмеженим але у великизх містах його напевно можна буде побачити.
Знагоди показуь фільму в Україні пропоную нове відео і кілька нових фото
Я це зробила!!!! Зараз я розумію що радіти немає чого , бо моє відео вийшло не зовсім таким як я хотіла але деякі плюси воно має. Я так заздрила тим хто робіть чудові відео ,з прекрасною музикою, і дуже хотіла і сама щось таке створити, але нічого не виходило і ось стогодні я знайшла цікаве відео , мені не сподобалася музика і я вирішила її поміняти на іншу, а заодно додала деякі цікаві деталі, і зрозуміла що у мене війшло своє відео!
Подивіться , я сподіваюся що вам сподобається, як змінюються кадри і моя музика.
Ось уже кілька днів у моєму містечку похмуро і непривітно. Небо вкрите густою ковброю хмар , крізь яку вже навіть сонце не може пробитися своїми гарячими промінчикаим. Сумне все навколо вулички ,і будинки , дерева хоч ще вдягнені у золоте листя, але вони зовсім не гарні. У такі сумні і непривітні дні саме час почитати щось гарне , щоб хоч на деякий час опинитися у затишному місці. Я впевнена що краще від Люсі Монтгомері у цей день ніхто більше не зміг би принести мені стільки сонця, а вона змогла і лише одним невеличким оповіданням.
Це просто неперевершено гарна історія, яка розповідає про одну стареньку леді, яку усі вважали дуже багатою, і гордою. Старенька справді була гордою і замкнутою, але багатою вона не була, та ніколи не дозволила б себе жаліти і тому вирішила просто закритися у своєму домі.Так вона і жила відлюднено пока у їхнє містеско приїхла нова вчителька музики . Молоду дівчину звали Сільвія і з першого погляду старенька леді впізнала у її очах , очі свого давньго коханого Леслі. Сільвія була його дочкою. З того дня старенька вирішила робити різні дрібні паодарунки для Леслі, лише для того щоб зробити їй приємність. На справжні подарунки грошей не було, тому леді почала дарувати Сільвії квіти , які росли у неї в садку, потім ягоди , потім фрукти. Сільвія не здогадувалась хто саме друє їй ці подарунки, але коли на день народження вона отримала маленьку збірку віршів свого батька , то здогалась ,що все це для неї робила старенька леді, яку він так сильно кохав колись.
З часом старенька навчилася відкривати своє серце сусідам ,і знайшла багато людей які були готові підтримати її. А Сільвія стала їй наче донька , дівчина була сиротою і тому добра ледиі стала їй наче хрещена . Ця історія вчить що добро можна робити не лише з допомогою грошей, головне відкрите і щедре серце, а навіть маленький букетик запашних квітів може подарувати радість самотній душі.
Я впевнена що ві всі бачили цей фільм , і вже напевно не один раз. Насправді його можна переглядати безліч разів і щоразу насолоджуватись як в перше. Неймовірна і водночас така проста історія про те що на світі бувають справжні, звичайнісінькі дива! Якось перед Різдвом у великому місті , у великому магазині, де проходив різдвяний розпродаж , і де було сила-силенна людей, одна дівчина і один хлопець схопили одночасно одну пару чорних рукавичок, і з того самого моменту вони вже не хотіли розлучатися.
"Весь Всесвіт існував лише для того щоб ми були разом" Це звичайно прозвучить дещо наївно і банально, але можливо справді у кожної людини є друга половинка? і все що в житті не робиться просто наближає нас до неї? Хтозна.... можливо варто інколи звертати увагу на дрібницібо інакше можна не помітити людини , яку так довго шукаєш. Я невпевнена що вірю в долю і що все може скластися як за помахом чарівної палички, але знаю що якбі мені випала нагода побувати в Нью-Йорку та ще й на свята , я б неодмінно відвідала маленьке кафе на 60 вулиці між 2 і 3 Авеню у східній частині Йью-Йорка під назвою "Serendipity"
Для мене було справжнім подарунком а також відкриттям після 6 прочитаних романів Джейн Остін,відкрити для себе ще один написаний нею твір, а що саме головне закінчиний саме нею, без домішків іншого автора , що маю зізнатися дуже пошкодило книзі Остін Сандітону. Цей роман дописувала вже інша писменниця, і хоч як вона намагалася збарагти стиль, і мову самої Джейн у неї це не вийшло, занадто велика різниця є між тими сімдесятьма сторінками які ще встигла написати Остін, які так само захоплюють з першого речення, і сторінками написаними вже іншим автором , які наводять на читача нестерпну нудьгу. І ось тому можливістю прочитати Леді Сюзен,що цілком і повністю вийшла з під пера Остьін я була дуже хадоволена.
С першу потрібно сказати що сам стиль книги бів незвачним для Остін це "роман у листах" , дуже часто таки стиль є надьто вузьким для розгортання сюжету, але Остенівський талант і фантазія показали себе тут якнай краще, вона змогла зробити з декількох листів справжню інтригу і цікаву історію.
Сама Леді Сюзен дуже яскрава постать , і хоча інші герої теж яскраві , але леді Сюзен виділяється дуже разюче на їх фоні .Вона безперечно дуже сильна особистість , і незвазаючи на те що вона самовпевнена, егоїстична і лицемірна , вона все ж най сильніша по духу. Мені надзвичайно імпонує така героїня, бо сама по собі це самостійна , абсолютно самостійно особа, яка може подолати сама всі свої невзгоди . Вона стійко ладна переносити усі удари долі, і що разу підійматися на ноги. Бо такі особистості відносяться до категорії людей яких невдачі лише підштовхують до бажаних цілей. Говрячи про цілі у леді Сюзен таких конкретно не було, вона радше жила у своє задоволення , і використовувала для цього людей, мені навіть здається і шлюб у який вона вствупила ,був лише її примхою і дним з тимчасових задоволень, хоча тут і сама автор не знала що він приніз героїні. Та мені здалось що шлюб був потрібен лише для азарту, але ще ц тому що леді боялась самотності. Це один з недоліків сильних постатей ,вони завжди самотні.... Дочитавши до кінця я щиро пораділа за Леді Сюзен і разом з автором побажала їй щастя !
Щодо інших героів мене порадував мистер де Курсі своєю наівністю, я щиро його жаліла але всеж хіба можна було бути таким йолопом його наівність навіть викликає жаль! І ще місс Мейверінг бідна дівчинка стільки грошей потратила на плаття, щоб жаполучити нареченого , і все марно! друга виявилась і досвіченішою у флірті і спритнішою у заміжжі !
Нарешті і українські глядачі приєднаються да світу і переглянуть цей прекрасний фільм УРА!!! Про те де саме буде показ і як проходить прокат і про рейтинги я буду повідомляти тут обовязково. А поки що УСІ В КІНОТЕАТР! НА ДЖЕЙН ОСТЕН!!
Так на жаль саме під знаком питіння , адже я довідалась що прем"єра можливо і буде та ось питання коли?. Поки що відповіді на нього мене не має хоча я й перерила купу інформації і сайтів, та так нічого і не знайшла. Маловтішною та всеж звісткою може стати той факт що сьогодні на 1+1 все таки згадувався цей фільм а одже вперше про нього заговорила на нашому ТБ. Сюжет був невеличкий і мало що цікаво було сказано крім того що: Ще що вона була дуже близька з батьком, актор що зіграв його сказав що напевно без тата вона не стала б тим ким вона була. Мені сподобалося те що сказав Джеймс МакАвой про те, що Джейн дуже глибоко розуміла людську натуру і відносини, але на жаль в особистому житті не могла до кінця пережити всіх відчуттів сповна. Сподобалася кінцівка сюжету я прямо трохи не заплаказа про те що "за 20 останніх років життя Джейн встигла написати 6 романів, 6 щасливих закінчень для своїх героїв, 6 хеппі -ендів своєї нещасливої історії" А ще я знайшла чудове відео під назвою " You light up of my life"
Багатство благословенне лише тоді, коли ним володіє людина, здатна перетворити його на добро для інших людей.
Генрі Філдінг Насамперед маю сказати ,що то вперше я читала таку велику товсту книгу, і можливо давно б уже її покинула , якби історія насправді мене так сильно не захопила. Треба сказати що деякою мірою мене підштовхнули прочитати цю книгу , а саме про неї є згадка у фільмі Becoming Jane , та попри все поступово істоія Тома сама настільки захопила мене що я щиро зацікавилась нею, та спершу хочеться трохи розповісти про її автора знаменитого англійського класика Генрі Філдінга. Генрі Філдінг народився 22 квітня 1707 року. Генрі отримав середню освіту в Ітоні ,в одній з най аристократичнішх шкіл Англії. За браком грошей він не закінчив університету і повернувшись в Лондон став студентом правничого закладу і отримав звання адвоката. У той же час він активно займавс яжурналістикою , відкрив навіть свій власний журнал під назвою "Боєць" .Почав писати п"єси але більшу славу йому принесли його романи . У яких він у гумористичній формі висміював всі людські недоліки. Справжню славу йому принесли романи, які він сам називав «комічними епопеями в прозі». Це «Пригоди Джозефа Ендруса і його друга, містера Абраама Адамса» та «Історія Тома Джонса, знайди». А розпочинав Генрі Філдінг свою письменницьку діяльність як драматург. Розвинувши свіфтівський сатирико-реалістичний напрям у художній літературі, романна творчість Філдінга стала тим фундаментом, на якому виросла велика традиція англійської класики 19-го століття. У своїй книзі Том Джонс ,автор розповідає про хлопця якому у його життя справді пощастило , бо попри те що він мав багато пороків і часто піддавався спокусі , він також був нагороджений добрим і справедливим серцем. Його герой мав багато чеснот ,але мав також і розум для того щоб усвідомлювати свої помилки , бо на думку Філдінга " чеснота сама по собі так само недостатня, як недостатній розум, відірваний від чесноти.". У Томі автор прагнув дослідити людську природу, і певною мірою показати що не існує людей які б складались лише з самих чеснот і благородних вчинків , так само як не має абсолютно порочних людей, у кожному з нас є щось добре і щось хороше , яке переважає у нас. Мені зостається лише додати що Тома Джонса екранізовували двічі вперше у 1963 році, і останній раз був знятий міні серіал у 1997
Я це не сумно але нажаль українськ книговидавництво останнім часом зовсім залишило наших читачів напризволяще і мало видають яксної зарубіжної , тай що там казати своєї класики. Винятки становлять лише декілька видавництв , які можуть ,якщо не у повній мірі то принаймі частково задовільнити смака класикоманів , до яких я маю честь себе відносити. На жаль багато хто з Вас можливо не мають часу ( аа загалом і бажання) довго шукати де ж можна знайти і придбати улюблені класичні твори , тому я вирішила допомогти чим зможу і публікавути тут новини про всі новинки класичних творів ,авторів які так не часто милують нас на українських книжкових полицях, а також новинки від сучасних авторів , з дебільшого моїх улюблених, пробачте мені таке обмеження . Я ж бо відношусюя до тих людей які дуже скептично ставляться до сучасної літератури , і твори сучасників я читаю дуже вибірково, та попри все є декілька авторів які мене полонили , і маю надію вона так само припадуть і Вам до смаку.
А наразі спершу хочу порадувати прихильників Джейн Остін, до яких відношусь так і я , отож харківське видавництво "Фоліо" , яке на мою скромну думку на разі є найбільшим прихильником класики , бо у них в асортименті вона абсолютно різнобарвна і неперевершена, порадувао нас кількома романами Дж. Остін а саме:
Чуття і Чутливість Гордість І Упереедженність Емма ( ці три книги укр.мовою у форматі pocket-book) 10 грв
Нортенгерское Аббацтво Менсфилд - Парк (ці рос.мовою тверда обкладинка) від 19 до 22 грв. (Замовлення можна зробити на сайті видавництва адресу котрого ви знайдете у лінках на правій панелі)
Маю ще сказати що я є щасливою власницею Гордості і Упередженості а також Емми, переклад просто розкішний і уже яскравий, справді раджу всім прихильникам , хто любить красу і елегантність стилю і мови Дж.Остін
Наступного року прихильників Джейн Остін знову чекає справжній подарунок , а саме нова екранізація її романі Чуття і Чутливість, який по праву другим за популярністю післа Гордості і Упередження. І цього разу за зйомки фільму взялася таз команда , творці серіалу Г і У 1995 року. Зйомки трисерійного міні-серіалу вже повним ходом ідуть у Великобританії, а прем"єру обіцяють вже у наступному році.
На відміну від знаменитого фільму Енга Ли 1995 року, цього разу підбирали суто британських акторів .
Судити якою виявилася ця нова постановка у нас буде можливість уже наступного року отой ж наберемось терпіння.
Давно відомо,що для дітей треба писати краще чим для дорослих. А найкраще це змогла зробити людина яка так і не виросла , чи краще сказати не хотіла вирости. Драматург Джеймс Барри був відомим у Лондоні автором п"єс які ставились на театральних сценах, але згодом його фантазія гасла і ось майже дійшло до того що публіка була розчарована виставами. Джеймс розумів що все що він написав то повний непотріб. Він вже давно жив у своїй вигаданій Чарівній країні , але не знайв як поділитися нею з людьми.
Саме у такий час розгубленості і пошуків , автор познайомився з вдовою і чотирма її синами. Це знеайомство стало втіхою і натхненням для Баррі, за короткий час він настільки прив"язався до хлопчиків , що просто не уявляв себе без них. А їхня мати стала йому другом і підтримкою, з чого поступово стали народжуватись почуття , які обоє леліяли в серці. Саме у такий час Баррі почав вперше писати казку , героями якої стали його друзі хлопчики , і їхня мама ... так народився Пітер Пен - хлопчик який не бажав дорослішати.
Баррі на сторінках своєї казки описав всі захоплюючі пригоди які вони всі разом переживаали, ті прекрасні моменти так і залишились на сторінках його книги. А у житті все було менш щасливо мати хлопчиків захворіла і померла , залишивши дітей під опікою містера Баррі, вона здогадувалась що діти потрібні йому так само як і він їм.
Життя зазвичай жорстокіше за казки, але у них ми можемо побачити ті застиглі моменти щастія, і помандрувати у Чарівну країну разом з Пітером , де ніколи не має старості.
Якось я вже розповідала про книгу Ніколаса Спаркса "Нотатничок" , сьогодні варто згадати про його екранізацію. я помітила дивну і тим приємну річ усі книги цього авттора були успішно екранізовані, Щоденник Пам"яті не став винятком, а навіть навпакки , можливо саме він одна з най вдаліших постановок.
Успіхом в першу чергу завдячує це кіно режисером Нік Кассавекіс, взявся ставити це кіно і запросив на головну роль старенької Еллі свою маму, саме тому що історія дуже зачіпила його. Його батьки справжні герої цієї історії бо стравді прожили разом в шлюбі все життя .
Над фільмом весь час зйомок витало якесь прекрасне почуття і гармонія, усі 4 головних героїв прекрасно доповнювали пари. Фільм неперевершено легко і цікаве дивитися.
Історія хоч зовсім здавалося б звичайна але у атмосфері теплоти і щирості , виглядає зовсім по іншому і якось незвично.
Я давно не викладала кліпів на тему Г і У, а ось сьогодні знайшла новий кліп на мою улюблену пісню, сподіваюся вам сподобається. Я маю сказати що хоча після серіалу не можу сказати що цей фільм так саме мені подобається але тим не менше там є прекрасні моменти отож насолоджуйтесь!
Після того як прочитала з великим задоволенням книгу Елінор Портер ( про неї я розказувала дещо раніше) я з нетерпінням чекала можливості переглянути екранізацію цього роману. І сьогодні мені випала така можливість, я можу сказати зразу що після серіалу Енн з Зелених Дахів не чекала що мені сподобається ще яка небуть постановка яку я зможу порівняти до Енн, але полліанна виявилася саме такою. Там по -моєму чарівне усе, від навколишніх ланшафтів , краси будинку ,озера і саду, до просторих галявин. Навколишня природа вражала барвами і яскравістю, так ніби у гру в радість разом з Полліанною бавилися все навкруги.
Мені сподобався також затишок будинку тітки Поллі, все було вишукано і зі смаком, особливо сподобалась кімнатка яку згодом тітонька Поллі відвела для Полліанну, дуже затишна і мила. Актори по моєму підібрані як найкраще , і правильніше наприклад тітонька Поллі вродлива жінка хочай похмура , вона завжди одягається у темні сукні і непривітна з усіма, але насправді в душі дуже романтична.
Лікар Чілтон такий же веселий і доволі симпатичний , і як не дивно вони з тітонькой прекрасно виглядають поруч. Також у фільмі показано більш відвкрито історію кохання Тіма і Ненсі, вони дещо кумедна пара ,бо Тім просто помішаний на своїй машині і коли приходить до Ненсі то завжди починає розповідати їй про запчастини:) але згодом все виходить як найкраще. Я можу впевнено сказати що я нова крнізація книги просто ЧУДОВА!
Якось я прочитала думку одного гладача, не поручусь за за вірний зміст сказаного, за щоо наперед прошу вибачення, але приблизно зміст був таким:
" Ну так, один раз подивитись цей фільм можна, але бажанння переглянути немає - нудновато!"
Я не люблю читати думки про фільми (книги) які ще не бачила, бо часто так траплялось що, мої враження дуже відрізнялися від вражень інших людей, але тим не менше такі думки інших часто залишають по собі немриємний осад, і хоч ненавмисно але все ж пливають на твою думку. Маю сказати що після першого перегляду цього фільму, я ніяк не могла дочекатись коли ж побачу його знову, це напевно здасться дивним тому що я маю цей фільм і можу в любий момент його переглядати, але обставини різні справи, хоч і незначні і несутєві , як це не дивно здатні забирати купу часу .
Але ось сьогодні ,коли день видався з самого ранку непривітно-похмурим , небо спочатку нахмурене ,потім таки виплакало на землю свої холодні сльози, я вирішила потішити себе затишком, спочатку трохи почитала а потім увімкнула цей фільм ... і майже на дві години знову потрапила у світ галантного і вишуканого товариства. Дивитися другий раз виявилось ще цікавіше і приємніше ніж першого, я веселилась разом з Джейн на початку і сумувала вкінці . Десь наприкінці я раптом зловила себе на думці Чому і далі все залежить від суспільства, статку і грошей?
Бо насправді як би ми цього не приховували і казали що часи змінилися і тепер закохані відчайдушно кидають усе , бо гроші при бажанні можна заробити, але ніхто не задумується у цей щасливий момент ,що їх може ніколи не вистарчати, і це ( як це мізерно!) зруйнує кохання, дружбу, повагу і самостійність. Вибір, а точніше рішення яке Джейн прийняла у фільмі коли дізналась скільки людей залежить від успішності і можливостей Тома, я вважаю єдиним правильним, як би не пафосно воно виглядало. Я вперше бачу героїню яка зупинилась і тверезо оцінила ситуацію , і я можу сказати цей вчинок говорить про велику любов, бо він не егоїстичний , яким зазвичай прийнято вважати вчинок зроблений під впливом кохання. У фільмі однією з улюблених частин для мене є остання, там є відкритий кінець , а це якнайкраще спонукає до фантазій.... Я в первене це не останній мій перегляд цього фільму.
Джейн Остін завжди описувала у своїх книгах, те життя і побут який бачила навколо себе , браку для уяви не було, адже пильна спостирежлива людина , може знайти цікаві персонажі або ситуації для своїх історій , у навколишньому середовищі. Я пропоную зробити цікаве спостереження і дізнатися які ситуації можливо використала Джейн у своїх книгах, спираючись на свою історію.
На початку фільму образ Джейн більше нагадує героїнь з Гордості і Упередження , спочатку кокетку Лідію Беннет, що любить потанцювати а пізніше Елізабет Беннет що змагалась у винахідливій дотепності з містером Дарсі, так я к це робить Джейн з Томом Лефроєм. Том Лефрой спочатку нагадує Вікхема, який у Гордості і Упередженні вивчав закон швидше за звичкою, а також Дарсі у своїх оцінках сільських мешканців
Леді Грешем , яку зіграла Меггі Сміт , це прототип леді Кетрін де Бург з Гордості і Упередження – тітка містера Дарсі що булла протии його заміжжя з Елізабет Беннет.
Незграбний містер Коллінз, дуже підходить неповороткому герою містера Воррена , він також схожий з містером Елтоном з Емми своєю несподіваною пропозицією.
Велика емоційність Джейн нагадує Меріенн Дешвуд з Розуму і Почуття.
У фільмі контесса Еліза має собачку мопса, який в неї був у реальному житті. Такого ж песика мала леді Бертрам « що проживала свої роки на кушетці» у Менсфілд парку .
У Менсфілд –Парку леді Бертрам говорить своїй бідній племінниці Фанні що обов»язок козної жінки вдало вийти заміж, деж радить Джейн леді Грешем.
Джейн у фільмі грає у крикет , улюблену гру Кетрін Морланд з Нортенгерського аббацтва.
У фільмі Джейн і Том відвідали знамениту авторку готичних романів Енн Редкліфф, це саме її роман «Таємниці Удольфо» читала героїня Нортенгерського аббацтва Кетрін Морланд, який так розпалював її уяву.
У сцені зустрічі Джейн з Томовим дядько Бенджаміном на сходах у його домі, легко впізнати зустріч Кетрін Морланд з господарем Нортенгерського аббцтва .
Подібно до героїні «Переконання» Енн Еліотт , Джейн розриває свої заручини з Томом попри своє кохання до нього.
Момент коли Джейн після стількох років зустрічає Тома Лефроя в Італійській опері, це не що інше як відображенні зустрічі Енн Еліотт з Вентвортом на концерті , і хоча усвідомлюючи що він досі кохає її , не могла наблизитись до нього бо задавалась питанням « Чи буде це правильно, після стількох років?»
Роман Емілі Бронте по праву можна назвати найвеличнішим твором у світовій літературі. Бо такою силояю почуттів висловлених у словах не може покрасуватися ні один з нині мені відомих творів. Кохання у книгі Емілі не схоже аж ніяк на те велике світле, звільнююче почуття , яке показала у своїй Джейн Ейр її сестра Шарлотта. Ні, тут кохання то сила яка здатна руйнувати все на своєму шляху, оно мучить і спустошує, але тим самим , здатне наділяти людину незвичайною силою. За кохання як і за все в житті потрібно платити, а коли саме кохання і є твоїм життям то і плату за нього воно забирає твоє життя. Ця історія розповідає про двох людей у яких була спільна душа , і коли їх розлучили то тим самим розірвали їхню душу, примусивши страждати.А найстрашніше і найнесправедливіше це те що розлучило іх саме життя зі своїми правилами і обов"язками, і у цьому весь жах, бо їхній ворог був невидимим і нездоранним , і тоді як спасіння прийшла смерть ,що нарештиі заспокоїла і дала щастя бути разом. Екранізація як я і передбачала не перевершила книги, і я навіть впевнелна що її не можливо перевершити, але можу сказати що по тому як грали актори як передано переживання , то цей фільм мені сподобався безперечно. Ральф Файнс як і Жульєтт Бинош чудово зіграли і не загубили ті незначні моменти які є в книзі, чи які скоріше можна прочитати між рядків , це відтворили у фільмі і чудово відтворили. Я насправді могла відчути ту незбагнену тугу і відчай а також ненависть і біль , бо життя для Хіткліфа після смерті Кетрін скоріше було карою ніж щастям, але вкінці як спокута за його гріхи прийшла смерть і зістріч з його коханою , яка всі ці 20 років так і не знала спокою без нього.
.jpg)
