У нас дмуть страшенні холодні вітри , вже кілька днів поспіль здається що за вікном справжний шторм, вітор б"ється у моє вікно з страшною силою, і здається що страшний вітер ось зараз увірветься в мою кімнату, маю визнати що чути завивання за моїм вікном дуже страшно
Після довгих пошуків інформації про зйомки серіалу , мені вдалось знайти клька фотографій Даніели Денбі-Еш, саме зі зйомок першої серії
Я хочу розповісти вам про дивовижну жінку Беартікс Поттер. З самого дитинства Беатрікс не розуміли усі її рідні, і все тому що маленька дівчинка дуже любила вигадувати різні історії про звірят, особливо її улюбленим героєм цих історій був кролик на ім"я Пітер. Спочатку на ці історії і справді дивилися як на невинну розвагу, хоча Беатрікс до того ж малювала усіх своїх героїв і тим самим оживляла їх на папері, це всі вважали лише розвагою аж поки ставши дорослою і почавши показувати свої малюнки різним видавцям один з них не взявся видати книгую І саме з цієї имті "друзі" Беатрікс її герої стали всесвітньо відомими персонажами.
Треба сказати я до сьогоднішнього дня нічого не знала про цю леді, і лише сьогодні переглянувши прекрасний фільм міс Поттер я трохи довідалась про її життя. Про фільм варто більше сказати ,адже він насправді чудовий, історія міс Поттер показана дуже красиво і яскраво, на фоні вікторіанської епохи у чудових інтер"єрах і прекрасної природи. Я досі не надто любила актрису Рене Зельвегер але тепер я визнаю що вона просто непревершена, такж варто зазначити що і еван Макгрегор біу прекрасним у своїй ролі. Історія розказана дуже легко і весело , і тому від перегляду залишається чудове враження
Похмуре небо що вкривало густими хмарами все навколо і робило цей день сумним, раптом посипало на землю густий лапатий сніг. Він щоправда падав не довго , але видовище було чудове . І мені захотілось чогось старого і давно знаймого, чогось, що неодмінно нагадає дитинство , і найкращим вибором став фільм Дж.Ейр. Я як колись у дитинстві поринула , у світ дівчинки сироти якій все у цьому життя давалось не так просто. Дуже гарно там показані перші роки Джейн у Ловудській школі, де було багато несправедливого але й справжні друзі і уроки життя ,що зробили її сильнішою і стійкою до життевих негараздів.
Колись переглядаючи цей старий фільм я не звертала уваги наскільки автори були уважні до важливих діалогів а також деталей, і саме тепер я почала їх помічати, і мабуть тому дивитися тепер набагато цікавіше. Актори зворушливо і глибоко передають переживання героїв і ти починаєш переживати разом з ними всю історію.
Напевно інколи корисноі правильно повертатись д давно улюбленого але трохи забутого, щоб по новому зрозуміти його, адже і на книги і на фільми зараз ми вже дивимось зовсім іншими очима. Якщо колись Історія Джейн здавалася мені захоплюючою і таємничою, то зараз вона для мене зворушлива і романтична. Це тепер мозливість насолоджуватися не тільки самою історією а й тим як її розповідає резисер, оператор і самі актори
За вікном догорає похмурий дощовий день, какий не схожий на зимовий. Інколи даєтьсь що це осінь завітала на свята у гості до зими , а можливо саме так і є ? Щоразу чути як сумно крапає дощ, і схоже що все навкруги оповільнило свій біг. Сонце час від часу проглядає крізь густі штори хмар, ніби хоче сказати я тут але мене не видно.
Такими похмурими днями як ніколи хочеться затишку і тепла. ви сумуєте ? не треба адже і у цій похмурій мглі є багато приємного варто лише прислухатись до своєї уяви.... Моя уява і фантазія як нікали здатні творити саме у такі дні і сьогодні я пропоную вам своє нове відео.
Як в кожній справі так і у творенні відео не завжди виходить те що прланувалося спочатку, але інколи вдається максимально досягнути того результату якого хотіла, а найголовніше це те, що твоя робота подобається людям. Я сьогодні перегляда свої відео роботи і переконалася що найкраще у мене вийшло відео на тему "North & South", саме ця історія мене найбільше надихала на створення видео
Я обожнюю поезію, ососбливо романтичну лірику. поезією можна неповторно розказати про свої почуття. Я вважаю що серце людини говорить віршами, і хто справді його слухає і може висловити його слова на папері, той є справжнім поетом. Сьогодня я хочу розповісти про одного з великих українських поетів Івана Франка. Особливу нішу в його творчості займає інтивна лірика, він неперевершено говорить у своїх віршах про кохання, його почуття такі сильні , і відкриті, його слова...вони двома рядками говорять прямо до вашого серця.
*** Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно стуудене? Чому уста твої німі? Який докір,яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, займається і знову тоне У тьмі?
Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці – минаєш, Вклонюся – навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О, ні! Являйся, зіронько, мені Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити – Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в’яне, засиха, – Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!
НЕ НАДІЙСЯ НІЧОГО
Як ти могла сказати се так рівно, Спокійно, твердо? Як не задрижав Твій голос в горлі, серце в твоїй груді Биттям тривожним не зглушило ті Слова страшні: "Не надійся нічого!"
Не надійся нічого! Чи ти знаєш, Що ті слова - найтяжчая провина, Убійство серця, духу і думок Живих і ненароджених? Чи в тебе При тих словах не ворухнулась совість?
Не надійся нічого! Земле-мамо! Ти, світе ясний? Темното нічна! Зірки і люди! Чим ви всі тепер? Чим я тепер? О, чом не пил бездушний? Чом не той камінь, не вода, не лід?
Тоді б не чув я пекла в своїй груді, І в мізку моїм не вертів би нор Черв'як неситий, кров моя кипуча В гарячці лютій не дзвонила б вічно Тих слів страшних: "Не надійся нічого!"
Та ні, не вірю! Злуда, злуда все1 Живущої води в напій мені Ти долила, а жартом лиш сказала, Що се отрута. Бо за що ж би ти Могла вбивать у мене душу й тіло?
Ні, ні, не вірю! В хвилю ту, коли Уста твої мене вбивати мали, - Лице твоє бліде, тривожні очі, Вся стать твоя тремтяча, мов мімоза, Все мовило мені: "Не вір! Не вір!"
Ти добра, щира! О, не ошукаєш Мойого серця гордості лускою! Я зрозумів тебе! Ти добра, щира! Лиш бурі світу, розчаровань муки Заволокли тебе отим туманом.
І в серці своїм знов я чую силу Розсіяти туман той, теплотою Чуття і жаром думки поєднати Теб з життям - і в відповідь тобі Я кличу: "Надійсь і кріпись в борбі!"
Не минуло щей тижня а у мене виникло непереборне бажання знову переглянути "Північ і Південь" Мене по-справжньому підкорила історія, і особливо гра акторів. Як і все прекрасне тк і цей фільм надихає створювати щось, ось і моє надхнення до створення відео як не дивно з часом аж ніяк не зникло а лише збільшилось ,ось яка сила у красі.
Зовсім недавно я знайшла в безмежних просторах інтернету дуже гарний польський сай , який присвячений здебільшого періоду 18 сторіччя . Там я знайшла багато цікавого про Джейн Остін і про Елізабет Гаскелл, а також про екранізовані версії їхніх книжок. Особливо мені сподобались шпалери на роб.стіл, які я тут сьогодні вам покажу.
Фан - творчість зараз дуже популярна, багато прихильників різних жанрів пишуть свої рпродовження улюблених творів, і їх є незлічена кількість як у насс так і у всьому світі, адже фан- творчість дуже популярна всюди. Не виняток також фанфіки на романи Джейн Остін і Елізабет Гаскелл. Але що стосується мене то я чомусь не можу читати такі твори, наперед знаючи що є оригінал, для мене щомусь завжди підсвідомо сприймається така творчість як свого роду продовження, а тому я не думаючи починаю шукати і той стиль і мову оригіналу. Це звичайно ж велика помилка, бо така творчість не є наслідуванням автора а лише власне сприйняття його твору, і власне бачення продовження, але як на менеколи б бралась писати фанфік скажімо на книги ЛММ , то насам перед цітко бі дотримувалась якщо не стилю, бо це неможливо, то принаймі того образу який був створений автором , героїв неможна міняти вони повинні бути такими якими їх створив їхній автор, я лише придумувала б для них нові події з життя. Ось це і є на мою думку головний недоліік фан-творчості, інколи зовсім важко впізнати того героя з яким познайомилась у книзі, бо його дії і слова ,зовсім не притаманні йому. Саме по цій причині я ніколи не читаю фан-творчість, бо навіть як розвагу я не можу її сприймати, тому що знаю, за цією пародією стоїть великий роман
З новим роком!! ось і минули свята і ми зустріли новий 2008 рік, яккий неодмінно принесе нам багато нових несподіванок і сюрпризів. Я теж хочу зробити подарунок усім друзям які читають мій нотатничок, отож сьогодні я викладаю першу серію нової постановки Чуття і Чутливості , нехай у новому році у вас будуть більше гарних фільмів .
Я закінчила дивитися "Північ і Південь".... Інколи після фільму буває неприємне відчуття , інколи спустошення, а інколи захват, а сьогодня про просто кричала "БРАВО!!!!" . Це настільки прекрасна історія і настільки сильна за змістом, що я просто раджу всім її подивитися, я особисто непомітила як проминули години ( дам пораду щоб ефект був сильніший краще дивитися дві частини одразу).
Але не менш цікавим виявилось інтерв"ю Річарда Армітеджа де він розповідав про своє ставлення до героя, а також про зйомки у цьому фільмі.
Річард Армітедж ( Джон Торнтон)
Підготовка до ролі
Річард коли прочитав то просто закохався у роман Елізабет Гаскелл, він його просто проковтнув, і вже тоді зрозумів що у нього і Джона Торнтона, є щось спільне, що він розуміє героя і зможе його зіграти, тому багато разів просив прослугати його. І хоча претендентів було досить вона всеж дісталася йому. Спочатку був шок, а потім прийшов страх, адже від цієї ролі багато чекали. Для того щоб краще зрозуміти свого героя Річард вивчав промисловість того часу, зокрема бавовнянну. Він прочитав документальну книгу на цю тему ,де в часності було досить детально описано робітничий клас того часу. А також Річард побував на всіх фабриках щоб краще зрозуміти діяльність свого героя.
Стилізація фільму.
За словами Річарда у фільмі актори хоч і намагалися максимально вжитися у 19 сторіччя, але сам стиль гри акторів і операторська робота , були досить сучасними,щоб максимально наблизитись до сучасного глядача. Зорема оператор зніав так щоб склалось враження ніби глядач є також учасником подій.
Костюми і місця зйоомок
Річард переконаний що костюми як і місце зйомки дуже вазливе щоб повною мірою увійти в образ, так строгі костюми містера Торнтона і тугими комірцями ,змучшували перевтілитися і відчувати себе більше людиною того часу :" Якщо ти зранку одягаєш костям і відчуваєш що це лише костюм, то тоді тобі сьогодні буде важко грати" Річард згадує як його вразв справжній цех з обробляння бавовни , це було справжнє відчуття могутності.
Торнтон - Дарсі
Коли його героя порівнюють з легендарним Дарсі Річард каже що то величезна похвала для нього, хоча стосунки Дарсі і Елізабет були дещо іншими ніж у Джона і Маргарет
Кумедні моменти
Одним з кумедних моментів був той коли знімали сцену бунту. Було створено велочезної форми резинову каменюку якою повинні були кинути в голову Маргарет, але потім подумали і вирішили що коли така річ поцілить у голову дівчині то просто знесе її, тому каінь зменшили. Та постала проблема , щоб чітко зняти удар камення оператору довелось постаратися, але в силу того що у кадрі було багато діїї зробити це було не просто, тому знімали всі десять дублів. Там була спеціальна людина яка чітко кидадала камінь , і Даніелла ( Маргарет) всі десять дублів падала, не зважающи чи торкався камінь її чи ні. Вона не могла піднятися бо весь час сміялась ,це було доволі кумедно.
Даніелла Дербі - Еш ( Маргарет Хейл)
Робота з партнерами
Для Річарда робота з Даніелою ( Маргарет), Шинейд ( Ханна) і Брендоном (Ніколас) була дуже важливою. Саме ці три героя створювали образ і характер Торнтона.
А від себе ще хочу додати я ніскільки не залію що витратила досить значну суму за цей фільм, він окупився по враженнях і емоціях злишком!!!!
Cьогодні прекрасний сонячний день, і я розпочала його з того що переглянула третю серію "Півночі і Півдня" . маю сказати що насправді я розтягую задоволення від перегляду, адже щораз більше переконуюсь що чотири години для такого фільму це аж занадто мало. У цій частині хочеться відзначити актрису яка зіграла роль матері містера Торнтона, ми бачимо героїню як сувору власну жінку, яку життя ніколи не шкодувало. і тепер коли в її житті настали трохи кращі часи, коли вона може гордо підняти голову , вона розуміє що так може бути не завжди , що світ надто жортстокий до добрих і відкритимх людей, і тому місіс Торнтон сховала свої почуття від усіх навіть від своїх дітей, для яких ніколи не мала бути слабкою. Та насправді в її очах світиться тепло і щирість. Я маю зазначити що актриса неперевершено впоралась зі своєю роллю. І взагалі весь акторський склад фільму щораду приємно дивує, адже всі актори без винятку на дуже високому рівні . Я фінал залишила на потім бо розумію що це найкраще, а ще мені справді не хочеться роставатися з чими героями я звикла до них.
Але позатим мені залишиться ще книга Елізабет Гаскелл , яку після перегляду я з подвійною цікавістю читатиму, а ще я хочу поділитися з вам відео яке я сьогодні знайшла його автором є HeathDances
Сьогодні я цілий ранок з нетерпінням чекала того часу ,коли зможу залишитись сама і спокійно на самоті переглянути "Північ і Південь" серіал про я кий я встигла стільки всього почути чудового, і який так врзів мене по тих уривках які мені довелось побачити. Але повне враження можна отримати лише коли повністю переглянути фільм, і чесно кажучи спочатку я дуже побоювалась що він мене все ж таки розчарує, але сталося на щастя навпаки. ( Я трохи відступлю від теми , бо не можу не описати тої неймовірно-казкової погоди яка зараз за моїм вікном, на вже зовсім засниіжену вулицю, почав падати такий, легкий лапатий і пухнастий сніг, що він дуже схожий на бавовну яку обробляють на фабриці містера Торнтона, і від якої весь цех схожий на такий собі зимовій день)
Отож розпочати з того що мене вразили навколишні пейзажі на початку фільму, я малаб вже звикнути що британці дуже гарно показують навколишню природу , що ми вже бачили в ГиП , але тут маю сказати що коли читала опис Хелстона який так любила Маргарет, і про всю її тугу за ним потім то не могла її зрозуміти, аж покаи не побачила що це справди був справжній рай земний!! Прекрасний будинок, який просто потопає у яскраво-жовтих квітах , це просто нейсмовірно красиве видовище. І тому мені дещо сумно було бачити як життяМаргарет на початку фільму було майже не показано у цьому раю. Тут події розгортались стрімко , але по приїзді родини у Мілтон все внормівалось. І події почали розгортатись поступово.
Те яким показаний промисловий Мілтон тих часів просто вражає, похмурі вулиці, бізні але горді робочі, які постійно кудись поспішають все це просто ражає маштабом. Мені сподобався момент коли Маргарет зустрічає юрбу робочих, які поспішають на фабрику і серед них багато вульгарних людей, вони обмацують її одяг підсміхаються ,жартують при цьому мало не збиваючи її з ніг. Це момент так яскраво показую відмінність між Маргарет і її світом і тою бідою і бідністю яку вона бачить тут, але попри все вона намагається їм помогти , як робила це вдома.
Не варто напевно говорити що від головних героїв я в захваті, досі багато хто більше захоплювався містером Торнтоном аніж Маргарет, а я в свою чергу захоплююся ними обома, бо як Річард так і Даніелла бездоганно впоралися зі своїми ролями, і вони справді доповнювали одне одного . я навіть не можу вам сказати хто більше вони обоє однаково мені сподобалися.
Тепер трохи розповім про мої улюблені моменти, перший це звичайнож прийом у містера Торнтона де Маргарет мала просто незвичайно красивий вигляд.
І ще мені сподобався момент бунту коли вона справді в деякій мірі підсвідомо показала свою небайдужість до Джона і захистила його перед робітниками це було дуже красиво показано. Зараз я подивилася лише першу частину фільму тому продовження буде пізніше.
Ще хочеться додати що просто не відмітила як пролетіли дві години, тому що фільм дивилася на одному диханні, і мені так образливо стало що закінчилася перша частина прямо до сліз, які текли ще і в кінці цієї частини коли Джон відкрив Маргарет своє серце так щиро і пристрасно,а вона його відкинула, і так по- дитячому, так наївно і мило , сама трохи не плакавши: - Пробачите я ще не знаю що відповідати мущинам в таких випадках! і очі великі повні сльоз право я сама трохи не плакала.
Cьогодні я цілий день присвятила повторному перегляду серіалу "Гордість і Упередження" серіал 1995 року. Якщо спочатку я справді була не зовсім у захваті від нього, то тепер з кожним новим переглядом я кожного разу з щораз більше захоплююся ним. Вишукані пейзажі навколо, галантність кавалерів і і яскрави соковиті діалоги , вправно перетворена мова Джейн -все вражає все раз більше.
У Дарсі у виконанні Коліна Ферта я вже майже закохана ! актор неймовірно чудово втілився у свого героя, він справді справжній Дарсі, і цього разу це справді було задоволення переглядати цей серіал. Після пперегляду мені захотілося зробити своє перше відео на тему саме цього серіалу., до того я не могла придумати яким саме повинно бути відео, нарешті вдалось підібрати музіку сподіваюсь вам сподобається.
Сьогодні я також нарешті отримала диски з серіалом "Північ і Південь" який завтра неодмінно подивлюсь и поділюся своїми враженнями
Різдвяні свята продовжуються, і вчора найбільшою і приємною несподіванкою для всіх мешканців нашого містечка стала справжня снігова буря, яка вкрила все навкруги пухнастим ,білим снігом. Зразу на вулицях почувся дитячий сміх, і вони юрбами почали кататися на санках з гірок. Добре що цього року ми можемо насолоджуватися справжніми зимовими днями.
Вчора я намагалась зробитит нове відео , але весь час виходило якось недолуго і зовсім не так як я собі замислила і лише сьогодні вдалося, наполовину зробити так як я собі уявляла все. Тому зараз пропоную вам нове відео на тему Півночі і Півдня.
Надхнення дивна штука, то воно зникає і ти кілька місяців нічого не можеш робити, бо просто не маєш бажання, і от раптом тебе щось надихає і його вже не спинити, так і в моєму випадку, і я переконана що надихнуло мене Різдво, а ще друзі і звичайно ж самі герої моїх відео а саме їх історії.
Перш за все я знову повертаюся до Джейн Ейр, вчора на оссійському телеканалі "Культура" розпочався показ нової версії ціїє історії. На разі я не маю змоги сама оцінити цей шедевр , але мені допомогла моя подруга і описала мені як там все... що ж я можу сказати творці цього фільму дуже постарались якнайбільше вирізати початок історії, а саме дитинства Джейн майже не показано, і це на мою думку дуже груба помилка, адже те як вона росла , дає нам уявлення про ту особу якою вона в подальшому стала. Там події дуже швидко як на мене розвиваються , одразу ж показуючи життя Джейн у Торнфілді... ( яким воно буде розкажу пізніше)
Ну що ж я з самого початку не чекала багато від цього фільму і у світлі теперішніх подій мене здолала ностальгія по старому доброму фільму , і я створила своє відео , мелодія прийшла на гадку зразу як я переглядала уривки , це саундтрек до фільму "Грозовий Перевал" на мою думку ця мелодія як ніяка інша передає настрій у фільмі, кохання і біль.
Маю велику надію що вам сподобається!
North and south Після такого доволі похмурого відео , яке я робила вчора до пізньої ночі, мені сьогодні захотілося чогось легкого і романтичного, і що ж молже бути чудовішим ніж історія Маргарет і Джона (Північ і Південь) . Цей кліп так легко створювався що коли я його переглянула то зрозуміла що це краща моя робота на тему Маргарет і Торнтона
Нарешті в англії вчора відбулась прем"єра першої серії "Чуття і Чутливості" нового серіалу виробництва BBC . Загалом відгуки доволі не погані побачино яке враження буде після перегляду серіалу. На мою думку сподіватися варто на найкраще адже над серіалом працював Ендрю Девіс творець легендарних Гордості і Упередження
Моє надхнення мене не покидає і вчора я знову створила нове відео, хоча і цього разу я не усім зодоволена, але й тут є свій позтив, бо це означає що я ще маю куди вдосконалюватися іу творінні відео робіт.
і сьогодні я ще знайшла просто супер відео присвячене Маргарет і містеру Торнтону ось воно:
Давненько я не створювала нового відео , і ось вчора до мене знову прийшло надхнення. Цього разу мене надихнули пощуття Маргарет і містера Торнтона, з серіалу "Північ і Південь" Наразі я продовжую читати роман Елізабет Гаскелл , поки що мені важко сказати мою певну думку про стиль і саму історію, але дещо про персонажів можна сказати вже зараз.
Маргарет у книзі сильна і розумна дівчина , але інколи надто слабка , враховуючи її поки що майже постійні сльози. і хоча зараз в її життя справді не легкий період, оли вона змушена адаптуватися до промислового иміста після тихого, затишного куточка в якому вони жили, та все ж якщо подумати вона ж виросла в Лондоні і малаб звикнути до галасу міста.
Сам герой містер Торнтон мені однозначно сподобався майже у всьому крім того,що він надто прозоро показує свої почуття до Маргарет, і це показує його доволі кумедним, а поміж тим він сильна, розумна , цілеспрямована і горда людина , яка не звикла поступатися нікому а тим більше жінкам. Хоча ще треба зазначити він справжній джентельмен.
Ось такі два герої , мені цікаво якими будуть в подальшому їхні взаємини, хоча вже зараз можна сказати що одразу порозумітись не вдасться.
Я поки не має нагоди оціната екранізацію книги, що є наразі добре бо у мене є можливіть прочитати книгу, але з того що я побачила у маленьких уривках можна думати ,що тут герої трохи інші. Та це ми ще будемо мати змогу оцінити а поки що мій новий кліп, подіваюсь сподобається.
"Не важливо куди прямує потяг, важливо зважитися і сісти на нього"
У цей перший день нового року, коли вже зовсім поруч Різдво як ніколи близько і чітко поруч себе відчуваєш чарівність і віру в диво. А найкраще за все це помандрувати у дива на диво-експресі він прибуває лише у різдвяну ніч , и коли у тебе є чарівний золотий квиток , то ти неодмінно потрапиш на цей потяг, та най головніше -це вірити у диво.
Ось вже двадцять років, як чарівлива книга Кріса Ван Оллсбурга “Полярний експрес” відображає різдвяні сімейні традиції, частиною яких давно вже стали святкові шкарпетки над каміном, яскраво вбрана ялинка і аромат гарячого какао із зацукрованими солодощами. Це розповідь про маленького хлопчика, який продовжував вірити в Санта Клауса, навіть, не дивлячись на те, що всі його однолітки, в один голос, стверджували, що все це вигадка, і ніякого Санта Клауса не існує. Але одного разу його щира віра була винагороджена. Переддень Різдва. Маленький хлопчик, затамувавши подих, лежить в своєму ліжку. Він насторожений і схвильований. Він завмер в очікуванні. Він прислухається до звуку, боячись, що може щось не почути: до дзвону дзвіночків на упряжі саней Санта Клауса. До опівночі всього лише п'ять хвилин. Несподівано хлопчик здригається від оглушливого реву. Протерши запітніле вікно, він бачить абсолютно незвичайну картину: гуркочучи, з свистом випускаючи пару в засніжене нічне небо, прямо навпроти його будинку поволі зупиняється чорний блискучий потяг. Цим казковим поїздом управляє чарівник (Том Хенкс) - один з помічників Санти. Він і забирає хлопчика, разом з його друзями, в чудову подорож на Північний полюс.
І хто знає можливо у цьому році ви також потрапите на цей потяг?
