Похмуре небо що вкривало густими хмарами все навколо і робило цей день сумним, раптом посипало на землю густий лапатий сніг. Він щоправда падав не довго ,
але видовище було чудове . І мені захотілось чогось старого і давно знаймого, чогось, що неодмінно нагадає дитинство , і найкращим вибором став фільм Дж.Ейр.
Я як колись у дитинстві поринула , у світ дівчинки сироти якій все у цьому життя давалось не так просто. Дуже гарно там показані перші роки Джейн у Ловудській школі, де було багато несправедливого але й справжні друзі і уроки життя ,що зробили її сильнішою і стійкою до життевих негараздів.
Колись переглядаючи цей старий фільм я не звертала уваги наскільки автори були уважні до важливих діалогів а також деталей, і саме тепер я почала їх помічати, і мабуть тому дивитися тепер набагато цікавіше.
Актори зворушливо і глибоко передають переживання героїв і ти починаєш переживати разом з ними всю історію.
Напевно інколи корисноі правильно повертатись д давно улюбленого але трохи забутого,
щоб по новому зрозуміти його, адже і на книги і на фільми зараз ми вже дивимось зовсім іншими очима. Якщо колись Історія Джейн здавалася мені захоплюючою і таємничою, то зараз вона для мене зворушлива і романтична.
Це тепер мозливість насолоджуватися не тільки самою історією а й тим як її розповідає резисер, оператор і самі актори
Немає коментарів:
Дописати коментар